У Потеличі з’явився музей
У Потеличі запрацював перший у селі музей. Його організував сільський голова Ігор Товарянський спільними зусиллями з місцевою громадою.
Про це йдеться у №13 (103) газети “Прикордоння”.
29 липня відбулось урочисте відкриття та посвячення музею. Він розташовується у приміщенні поруч із сільською поштою. Тут, до 1939 року, була українська школи, а після приходу радянських окупантів у приміщенні розміщувався кабінет трудового навчання. Після будівництва школи приміщення перетворили у партійну кімнату, а з початку незалежності України воно пустувало.
Ремонтні роботи у приміщенні розпочали ще минулого року і його проводив сільський голова.
У музеї зібрано понад 150 різних експонатів, переважно, першої половини ХХ століття. Серед них – старі бочка, пила, свити, сорочки, рушники, швейна машинка, глечики, скриня, діжка, жорна, вила, терниці, серпи, чесанки, гасові лампи, вага, образи, елементи ткацького верстату, література про село. Експонати вдалось зібрати протягом місяця – близько 30 з них передали з місцевої школи, де існував куточок села, а решту передали місцеві мешканці і навіть мешканці сусіднього Дев’ятира.
– Я 10 років добивалась відкриття у Потеличі музею. Але лише Ігор Михайлович зумів це зробити, – зазначила мешканка села Дарія Луцик.
У Потеличі, яке колись було столицею гончарства і де виготовляли гончарні вироби, сподіваються, що у майбутньому тут вдасться відкрити і відповідний тематичний музей.
– У Львові наші експонати є, а у нас – немає. Тепер маємо ці експонати збільшувати, – зазначили потеличани.
Музей у Потеличі поки що не є юридичною одиницею і статусу музею також немає. Зрештою, на Жовківщині такий статус мють лише Жовківський замок та Коновальця у Зашкові. Але у сільській раді сподіваються, що у майбутньому вдасться організувати бодай одного штатного працівника, який займатиметься ним.
Попри те, що «стартова» експозиція потелицького музею досить пристойна, місцевих мешканців закликають перебирати старі речі і поповнювати ними його фонди.
– На жаль, багато речей спершу перевертаються у людей вдома, потім вони їх викидають і багато чого цікавого ми втрачаємо. Тому просимо потеличан такі речі приносити до музею – тут ми усе зафіксуємо, аби майбутні покоління знали, хто їх пожертвував, – зазначив Ігор Товарянський.
