Яким був перший рік роботи нової влади Рави-Руської

18 листопада виповнився рік Рава-Руській міській раді сьомого демократичного скликання. Це – перший період, за який можна робити певні підсумки діяльності нової міської влади – міського голови та депутатів.

Місцеві вибори 25 жовтня 2015 року, за підсумками яких і була сформована теперішня влада, принесли чималий успіх партії ВО «Свобода», яка перемогла на виборах депутатів до Рава-Руської міської ради сьомого скликання і представник якої став міським головою.

 «Свобода» у Рава-Руській міській раді сьомого скликання представлена вісьмома депутатами, одним з яких є секретарем міської ради, а також міським головою, який теж бере участь у голосуваннях. Нагадаємо, «свободівці» очолюють 4 з 6 постійних депутатських комісій. Відповідно, ті рішення, які будуть розглядатися на сесії, до прикладу, щодо питань щодо ремонту багатоквартирних будинків чи доріг, прибирання вулиць, виділення земельних ділянок, розвитку освіти і спорту спершу повинні пройти розгляд та обговорення у комісіях, які очолюють «свободівці». І хоча рішення членів депутатських комісій можуть відрізнятися надалі від кінцевого рішення, які депутати ухвалююит на засіданнях сесій, і мають хіба що рекомендаційний характер, нерідко трапляються випадки, що саме від перших залежить те, чи взагалі питання виноситимуть на розгляд сесій.

Попри те, що «Свобода» у Рава-Руській міській раді сьомого демократичного скликання має менше третини депутатських мандатів, це аж ніяк не означає, що міський голова має проблеми із ухваленням рішень. По-перше, можемо говорити про фактичну приналежність до фракції «Свобода» ще одного депутата – представника «Батьківщини» Андрія Кольбуха, який голосує майже синхронно зі «свободівцями». Прикладом цього є голосування щодо затвердження документації земельних ділянок у скандальному кварталі по вул. Драгоманова, під час якого він був єдиним не-«свободівцем», який не підтримав цього рішення. По-друге, участь у голосуваннях, як вже було сказано, бере і сам міський голова. Таким чином, фактично у «Свободи» з 27 голосів у Рава-Руській міській раді є понад третина – 10. 

З 26 депутатів Рава-Руської міської ради сьомого скликання 17 – обрані вперше, з них 14 – це не-«свободівці» і не належать до їхнього впливу. Депутатського досвіду у них немає, а, відповідно, у багатьох питаннях вони ще або взагалі некомпетентні, або мало у них розбираються. Крім того, партійної підтримки від політичних сил, від яких вони обрані, у таких депутатів немає, адже більшість з них не є членами політичних партій, які представляють. До того ж, серед депутатів є такі, які воліють не вступати у конфлікт з діючим мером, розраховуючи на його лояльне ставлення і підтримку ради під час розгляду особистих питань. Тому дуже часто на сесіях трапляються ситуації, коли пояснення про необхідність проголосувати «за» певний проект рішення такі депутати сприймають «на віру» або навіть і не ставлять зайвих запитань.

Враховуючи це, набрати хоча б мінімальну необхідну кількість голосів депутатів для ухвалення потрібного рішення у провладній силі у Рава-Руській міській раді, загалом, і міському голові, зокрема, не складає труднощів.

Зазначимо, під час останніх голосувань щодо затвердження технічної документації земельних ділянок у вже згаданому кварталі по вул. Драгоманова, вперше за рік діяльності Рава-Руської міської ради сьомого скликання депутати від всіх політичних партій пішли проти мера і «Свободи». Миколі Зіньку навіть довелося накласти «вето» на рішення, яке його не влаштовувало. І хоча мер вважає, що 17 голосів – це недостатньо для його подолання, депутати вважають, що «вето» вони все ж подолали. Останнє слово тут може бути за рішенням суду.

Наразі ще зарано говорити про формування стабільної опозиції і опозиційної більшості до чинного мера і «Свободи». Принаймні причин для цього поки непомітно. Проте згадане голосування було несподіваним для міського голови і, як розповіли свідки голосування, змусили його нервувати. Наразі серед цих 17 депутатів важко виокремити того, хто був би готовий і хотів би стати лідером і, відповідно, головним опонентом міського голови на засіданнях сесій міської ради і поза ними, згуртувати навколо себе усіх інших не-«свободівців». Втім, сам факт того, що рада вперше проголосувала не так, як хотів мер, дає підстави говорити, що Микола Зінько у майбутньому може зіштовхнутися зі серйозними труднощами в управлінні містом, а саме – в ухваленні важливих рішень на засіданнях сесій. Не виключено, що ці труднощі можуть бути ще більшими, аніж мала його попередник Ірина Верещук, коли на той момент опозиційна до мера «Свобода» фактично блокувала ухвалення деяких рішень. Адже якщо суд визнає, що 17 голосів достатньо для подолання «вето», а отже, це – 2/3 голосів депутатів, у випадку конфлікту між мером і депутатами, приміром, як це було у попередньому скликанні Рава-Руської міської ради, цього може бути достатньо навіть аби відправити у відставку міського голову. Втім, на нашу думку, такий розвиток подій виглядає дуже малоймовірним з огляду на чималі успіхи самого міського голови на посаді і відсутності досвіду більшості депутатів у їхній діяльності. 

До слова, скандал довкола земельних ділянок по вул. Драгоманова був чи не єдиним за рік роботи нової влади Рави-Руської.

Загалом, станом на 9 грудня 2016 року відбулося 16 сесій Рава-Руської міської ради сьомого скликання. Двоє депутатів показали 100-відсоткове відвідування їхній засідань – Ірина Горяча (Радикальна партія Олега Ляшка) та Михайло Чорний (ВО «Свобода»). Водночас лише одного разу (!), на засіданні першої сесії, перебував Назар Оливко (ВО «Свобода»). Також мало разів з’являвся на засіданнях сесій Ярослав Смик (Радикальна партія Олега Ляшка) – 5.

Перший рік діяльності Рава-Руської  міської ради сьомого скликання і перебування на посаді міського голови Миколи Зінька для багатьох равчан, які навіть є далекими від політики, мабуть, найбільше запам’ятався чи не наймасштабнішими ремонтними роботами, в першу чергу, комунальних доріг і дахів будинків. До цього додамо також і ремонт будівлі міської бібліотеки для дітей, і ремонт окремих приміщень у Народному домі, і частковий ремонт тротуарів по вул. Ярослава Мудрого, Грушевського та Драгоманова, і співфінансування встановлення системи опалення у школі №1.

Важко пригадати, аби за такий короткий період в Раві-Руській було зроблено таку велику кількість ремонтних робіт. Тому це можна вважати чи не найголовнішим результатом діяльності цієї міської ради на чолі з міським головою Миколою Зіньком.  Втім, є певні застереження.

Вже зараз від мешканців окремих комунальних будинків лунають невдоволення щодо принципу визначення об’єктів ремонту, в першу чергу, дахів, мовляв, вони не завжди проводяться там, де ситуація є найгіршою. Також доволі сильно збурила окремих равчан інформація проте, що бюджетні кошти спрямовують на ремонт будинків, які вже не перебувають на балансі міської ради, ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Яскравим таким прикладом останнього є капітальний ремонт даху будинку по вул. Львівській, 5.

Ремонт доріг у Раві-Руській, який відбувся протягом останнього року, став найбільш масштабним не лише за останнє десятиріччя, а й, можливо, за усі роки Незалежності. Наразі можна говорити про усунення найбільших проблем з дорогами, а саме – ліквідацію ям, які у деяких місцях були по кілька десятків сантиметрів в діаметрі та в глибину. 

У результаті, можна сміливо говорити про те, що стан асфальтованих доріг міста вже не є таким кричущим, яким був до цього, хоча і стверджувати, що вони перебувають в ідеальному стані, також не можна. Втім, якщо така тенденція продовжиться і у наступні роки, цілком ймовірно, що до завершення цієї каденції міської ради Рава-Руська матиме нові дороги і це буде одним із головним досягнень Миколи Зінька на посаді міського голови та аргументів на його користь наступних місцевих виборах, якщо він братиме у них участь.

Чи не вперше у Раві-Руській, окрім ремонту доріг, взялися і за ремонт тротуарів. У 2016 році часину з них відремонтували – по вул. Ярослава Мудрого та Драгоманова, а також проклали новий – по вул. Грушевського. Втім, доцільність витрат бюджетних коштів саме на такі роботи і саме зараз, коли залишаються невирішеними ще багато проблем, у багатьох равчан викликає сумніви. Якщо прокладання тротуару у парку Героїв Майдану по вул. Грушевського можна зрозуміти бажанням розвантажити дорогу біля поліклініки, перетворивши частину старого тротуару на стоянку для автомобілів, а ремонт тротуару по вул. Драгоманова – необхідністю створити безпечні умови для пересування до дитсадка, в першу чергу, батьків з дітьми, то для чого було викладати бруківку на тротуарі від вул. Грушевського до міської ради – незрозуміло. Звісно, тротуар там перебував не в найкращому стані, але і не був найгіршим. До прикладу, по вул. Вокзальній та Могильницького є не один десяток метрів, де тротуар виглядає  гірше, по вул. Володимира Великого, яка у центральній частині міста, та по вул. Шухевича, яка веде до міського цвинтаря, – взагалі тротуарів немає і дорога там ґрунтова.

Під час дощу, снігу чи відлиги йти там дуже важко. І цей перелік можна продовжувати. 

Подібне незрозуміле рішення відремонтувати дорогу по вул. Гетьмана Полуботка, довжина яка з’єднує вул. Грушевського та Пушкіна. Більшість равчан, ймовірно, навіть не знає де ця вулиця і вкрай важливого значення вона не відіграє. Натомість замість її ремонту можна було б продовжити ремонт вул. Пушкіна, який розпочато у 2015 році, або відремонтувати ділянку від вул. Ярослава Мудрого до будинку дитячої та юнацької творчості по вул. Лещуків, де, до слова, частини тротуару взагалі немає.

Однак, незважаючи на це, наразі тривають роботи з облаштування тротуару по вул. Данила Галицького, яка веде до найбільшого мікрорайону міста – ДОСів. Враховуючи, що тротуару там немає, а дорога, яка там пролягає, ґрунтова, рішення прокласти там тротуар є важливим і з точки зручності, і з точки комфорту для перехожих.

У 2016 році було вирішено одну із найболючіших проблем – встановлено систему опалення у школі №1. Багато десятиріч класи там були холодними через неефективність пічного опалення. І, врешті-решт, два місяці тому усі будівельно-ремонтні роботи там було завершено і у школі нарешті стало по-справжньому тепло. Вчительський колектив навчального закладу, оббиваючи пороги районної та обласної державних адміністрації, зміг добитися від керівників останніх сприяти і допомогти у втіленні багаторічної мрії.
І хоча Рава-Руська міська рада забезпечила лише співфінансування у розмірі близько 300 тис. грн., що складає приблизно третину від загального кошторису, без її участі проект навряд чи було б реалізовано як і, зрештою, вона сама б теж не змогла цього зробити. Решта коштів – це гроші районного та обласного бюджетів.

Однак такий успіх має й іншу сторону медалі. Зокрема, міська влада у 2016 році повністю провалила участь у обласному конкурсів мікропроектів, за яким частка міського бюджету у встановленні системи опалення у школі №1 повинна була складати лише 90 тис. грн. Однак заявка, яку підготувала Рава-Руська міська рада, у конкурсі програла, тому з міського бюджету довелося виділяти ще додатково понад 200 тис. грн. аби обіцянки про те, що «у школі буде тепло» не залишилась лише обіцянкою. І хоча сам міський голова запевнив, що додаткові кошти на це у міській казні були передбачені, все ж, якби заявка Рава-Руської міської ради перемогла у конкурсі, 200 тис. грн. можна було спрямувати на реалізацію інших проектів, до прикладу, все тих же ремонтів дахів комунальних будинків чи міських доріг, або ж виділити їх на потреби інших навчальних закладів міста.

Пропозиція Рава-Руської міської ради на участь у обласному конкурсі мікропроектів щодо встановлення системи опалення у школі №1 не була єдиною, яку не відібрали як переможця. Проект реконструкції вуличного освітлення по вул. Липник також не було відібраною для реалізації. За умовами заявки останнього, якби вона перемогла у конкурсі, з 200 тис. грн., необхідних на його фінансування, частка міської рада склала б лише 50 тис. грн. Однак так як цей проект не було відібрано для реалізації, міській владі доведеться витратити всі 200 тис. грн. з бюджету Рави-Руської. Більше того, відповідно до інформації Рава-Руської міської ради, вона вже почала самостійно втілювати цей проект, вартість якого вже складає на 100 тис. грн. більше, ніж це було передбачено раніше у заявці обласного конкурсу, – 300 тис. грн., з яких з бюджету міста у 2016 році виділено 100 тис. грн. для реалізації першого етапу з реконструкції вуличного освітлення. Скоріше за все, й інші кошти на втілення цього проекту теж будуть виділені з бюджету міста, якщо міська влада не знайде інвесторів чи додаткові джерела для співфінансування. Таким чином, Рава-Руська міська рада могла зекономити від 150 тис. до 210 тис. грн. на останньому проекті, а, загалом, у 2016 році сума економії могла скласти понад 300 тис. грн.

Попри масштаби, в першу чергу, будівельно-ремонтних робіт, фінансування яких у 2016 році відбувалося за кошти Рава-Руської міської ради, у місто, її інфраструктуру фактично не відбулося залучення інвестицій. Кошти, які виділили обласний та районних бюджети на співфінансування встановлення системи опалення у вже згаданій школі №1, інвестиціями назвати важко, оскільки такі роботи не фінансувалися з позабюджетних коштів.

Відсутність інвестицій можна вважати великим недоліком нової міської влади, враховуючи той факт, що Рава-Руська мала подібний позитивний досвід у попередні роки і має підписаних кілька угод про співпрацю з населеними пунктами у Польщі. Залучення інвестицій дозволяють економити бюджетні кошти міста і спрямовувати їх на вирішення різних проблем. Втім, можливо, щодо цього і зарано робити якісь висновки, адже, не виключено, що протягом 2016 року нова міська влада в особі мера Миколи Зінька робила певні напрацювання у цьому напрямкові, результати яких побачимо вже у році наступному.

Бентежить те, що, попри наявність великої кількості грошей, яких не було у попередні роки у міста, рава-руська влада фактично не створила жодного робочого місця і не вклала бюджетні кошти так, аби у майбутньому отримувати з них дохід. Адже відремонтовані дороги і дахи прибутку не принесуть, а є лише безповоротним вкладенням коштів. 

Можливість самостійно ремонтувати дороги, будинки і розпоряджатися більшою кількістю коштів Рава-Руська, як і всі інші міста та села, отримали в останні два роки у зв’язку з бюджетною децентралізацією. Тепер їх значна частина в місцеві бюджети надходять від сплати акцизного податку від продажу тютюнових і алкогольних напоїв та палива, від сплати податку за землю, єдиного податку, податку на прибуток підприємств, державного мита, плати за надання адміністративних послуг, екологічного податку, плати за надра, податок на майно, податок на прибуток комунальних підприємств, місцевих зборів тощо. Крім того, якраз в останні два роки Рава-Руська міська рада не фінансує утримання дошкільних навчальних закладів, на які спрямовувалася значна части коштів. Тепер їх утримують за кошти районного бюджету. Відповідно, міська влада отримала більше можливостей залучати кошти, які раніше виділяла на зарплату вихователям та харчування дітей, на інші потреби, зокрема, і на ремонти доріг, і на ремонти дахів будинків.

Однак вже з наступного року ситуація для місцевих бюджетів може погірнитися, адже з 2017 року, до прикладу, останнім передадуть фінансування заробітної плати працівників навчальних закладів, окрім педагогів, які розташовуються на території села, селища чи міста. Це означає, що зарплату, до прикладу, прибиральницям, кочегарам, сторожам, іншим технічним працівникам, кухарям тощо, які працюють у дитсадках та школах Рави-Руської зарплату платитимуть з міського бюджету.

Фінансування ж зарплат вчителів та вихователів і надалі відбуватиметься за кошти районного бюджету. Чи вистачатиме, у такому випадку, коштів на те, аби продовжувати все ті ж ремонти доріг та дахів принаймні у тому обсязі, в якому це було у 2016 році? 

У пасив нової влади міста у 2016 році можна віднести культурну сферу. Попри фінансування ремонтних робіт у міській бібліотеці і Народному домі, значних культурних подій, які б організувала міська рада, або які відбулися за її сприяння у місті, важко назвати, незважаючи на те, що у цьому році Україна відзначала два важливі ювілеї – 20-річчя Конституції і 25-річчя Незалежності. Крім того, вже втретє поспіль у Раві не відбулося святкування Дня міста не те що великим концертом на площі, але й навіть все тією ж банальною урочистою академією у Народному домі. На фоні святкувань днів села у сусідніх з Равою селами Гійче, Волиці, Річках та Забір’ї відсутність подібних заходів у Раві-Руській виглядає як неготовність або небажання їх проводити. 

Незважаючи на те, що в Україні – війна, яка і стала одним із головних причин несвяткування Дня міста, фактично жодних заходів ні до Дня захисника України, ні до Дня Збройних Сил у Раві-Руській за участю і за підтримки міської влади також не було проведено.

Незрозумілою є і позиція Рава-Руської міської ради щодо встановлення пам’ятника Небесній сотні у Раві-Руській, про що «Прикордоння» неодноразово писало. Крім того, доволі дивною була відсутність керівництва Рава-Руської міської ради, міського голови і секретаря ради, на відкритті банера Небесній сотні на території школи-інтернату у Раві-Руській. Таке враження, що питання пам’ятника Небесній сотні у Раві-Руській стало яблуком розбрату між волонтерами і міською владою.

На фоні, в цілому, незадовільної культурної ситуації у місті певним позитивом можна вважати фінансування позашкільних гуртків з боку Рава-Руської міської ради. Зокрема, з міського бюджету було виділено доволі велику суму, 20 тис. грн., на сценічні костюми для гуртківців танцювального гуртка міського будинку дитячої та юнацької творчості.

Попри фактичну відсутність культурних заходів належного рівня у Раві-Руській, спорт тут, навпаки, без уваги міської влади не залишається. Спортивних заходів у місті, переважно футбольних, навпаки, було хоч відбавляй, особливо, у першій половині року. Організатором таких змагань, як правило, було КП «Рава-спорт для всіх», яке очолює вже згаданий депутат Рава-Руської міської ради Юрій Горечий. Цьому підприємству у травні цього року Рава-Руська міська рада безплатно надала у довгострокове користування напівпідвальне приміщення у будівлі міської бібліотеки по вул. Грушевського, 23. Також з міського бюджету навіть було виділено кошти на купівлю форми для футбольної команди «Локомотив».

Не все гладко у 2016 році було і з міським господарством, особливо, з благоустроєм. Стан останнього, особливо у весняно-літній період, викликав багато запитань. Дійшло навіть до того, що на забруднення вулиць та парків звернула увагу голова Жовківської РДА, яка досить різко порушила питання про приведення міста до належного стану. Втім, попри «наганяй» від керівництва району, ситуація надалі не сильно змінилася. Зокрема, восени опале листя у парках і на вулицях фактично так і залишилося незгромадженим і невивезеним, а міське кладовище – нескошеним і неприбраним. Принаймні, протилежного не особливо помітно. Схожою ситуація була і після випадання першого снігу, і через два тижні, коли він випав знову – тротуари піском посипалися невчасно навіть на центральних вулицях.

Однак найбільшим промахом у питанні благоустрою став дозвіл міського голови звозити на Рава-Руське сміттєзвалище тверді побутові відходи з району, найперше – зі Жовкви. Таке рішення, яке Микола Зінько ухвалив без членів виконавчого комітету чи депутатів міської ради, а також не обговоривши його з громадою міста, збурило равчан, які перекрили дорогу на сміттєзвалище сміттєвозам зі Жовкви. Уже через кілька днів мер Рави змушений був відмовити своєму колезі зі Жовкви возити тамтешнє сміття сюди.

Важливим питанням для місцевих громад у 2016 році була децентралізація та об’єднання. Тут Рава-Руська особливо нічим не вирізнялася. Якщо, до слова, Магерів вже за крок до створення ОТГ, тамтешні депутати і селищний голова ухвалили відповідні рішення, звернення, провели необхідні громадські обговорення, зустрічі тощо, то Рава-Руська міська рада і міський голова за рік своєї діяльності лише у серпні цього року, за наполяганням Жовківської районної державної адміністрації, ухвалила перше рішення у цьому напрямкові – про затвердження порядку громадських обговорень з питань добровільного об’єднання територіальних громад. Втім, з того часу ні громадських обговорень, ні контактів з сільськими радами, які мали б увійти до складу Рава-Руської ОТГ, наскільки нам відомо, з боку Рава-Руської міської ради не відбувалося. Принаймні, на момент написання цього матеріалу. Хоча сільські голови ледь не публічно заявляють про готовність об’єднатися з Равою-Руською і чекають на перші кроки з пропозиціями від її міської влади, а уряд України неодноразово заявляв, що ті громади, які об’єднаються першими, отримають значні фінансові, інфраструктурні, кадрові та інші вигоди. Іншими словами, – ще більше грошей та можливостей.

Заради справедливості відзначимо, що у Жовківському районі подібно до Рави-Руської, майже  жодна з місцевих рад та її голів не проявляють ініціативи у цьому питанні. 

За перший рік роботи нової влади Рави-Руської склалося враження, що вона приймає рішення ледь не односторонньо, намагаючись до цього процесу не залучати представників громади, громадських організацій тощо. Зокрема, про це свідчить фактична відсутність загальноміських громадських слухань з таких важливих питань як обговорення вже згадані про встановлення пам’ятника Небесній сотні, про надання дозволу на вивезення сміття з Жовкви та інших населених пунктів на міське сміттєзвалище. Протягом року не відбулося жодного загальноміського громадського слухання, на яких би обговорили важливі для міста питання, не враховуючи зустрічі із головою Львівської ОДА Олегом Синюткою у березні.

Перший рік діяльності Рава-Руської міської ради сьомого скликання на чолі з міським головою Миколою Зіньком, в цілому, не можна вважати однозначно успішним чи провальним. Успіхи у певному напрямку роботи нівелюються провалами у іншому і – навпаки. Важко помітити збалансований підхід до вирішення різного роду питань, помітний певний суб’єктивний фактор і навіть елементи волюнтаризму при ухваленні рішень, які одним ідуть на користь, інших – залишають поза увагою. Втім, вважати цей рік не те що найгіршим, а й просто поганим для міста, мабуть, не варто. Чимало недоліків у роботі можна пояснити і молодим віком керівництва Рава-Руської міської ради, яке є наймолодшим в історії міста, а також відсутністю належного досвіду, який воно лише здобуває.

Великим позитивом є те, що ресурси та можливості, якими володіє Рава-Руська міська рада, хоч і не сповна, але використовуються. Якщо тенденція збережеться і міська влада більше прислухатиметься до думок не лише представників свого оточення, її робота може стати не просто доброю, а й – успішною. Втім, час покаже.

Андрій Бучко, газета “Прикордоння” №8 (80) від 22 грудня 2016 року

 

 

Comments

comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *