У Раві-Руській відбулась прем’єра нової вистави Народного театру

У Центрі культури і дозвілля Рави-Руської відбулась прем’єра вистави місцевого Народного театру «Доля, доленько…».

Акторами вистави були місцеві школярі, гуртківці драматичного гуртка Центру культури і дозвілля. Серед них наймолодшою також була дівчинка Аліса, яка з батьками, через війну, вимушена була виїхати з Харкова до Рави-Руської.

Як зазначила режисер вистави Ірина Басай, у юних акторів сьогодні – екзамен по акторській майстерності.

– Діти акторською майстерністю займаються пів року, з них ми можемо викреслити два місяці через війну. Наша вистава – на маловідомі вірші Тараса Шевченка. Вони – дуже коротенькі і у них важко розкритись акторові, але ми постараємось, – зазначила Ірина Басай перед початком вистави.

Вистава тривала близько 30 хвилин. У ній були використані вірші та уривки з віршів Тараса Шевченка, у яких йдеться про жіночу долю. За словам Ірини Басай, тривалість вистави спершу повинна була бути довшою, але в умовах війни, постійних тривог, відсутності усіх акторів її довелось скоротити.

– Прем’єру вистави ми готували до шевченківських днів, однак через війну думали її не робити. Втім, оговтавшись від початкового шоку, таки вирішили її підготувати, – зазначила Ірина Басай.

Закінчення вистави глядачі, яких зібрався майже увесь зал Народного дому, гучними оплесками вітали акторів та режисера.

– Ви усі вірші нашого Пророка змогли так передати, що вони пройшло через нас, – зазначила завідувачка сектору культури і туризму Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Рава-Руської міської ради Наталія Чорній. Вона подякувала Ірині Басай за підготовкою дітей та самим юним акторам, які вдало показали свою майстерність. Побажала надалі дивувати своєю грою.

– Характерною рисою вистав Народного театру є те, що його актори змінюються, а високий рівень їхньої гри залишається. І навіть якщо ми, глядачі, не завжди можемо зрозуміти до кінця задум режисера та акторів, гра останніх дозволяє захоплюватись, – зазначив секретар міської ради Андрій Бучко.

Comments

comments