Впродовж трьох місяців на Жовківщині суху траву підпалювали більше, ніж за увесь минулий рік

Поділитись

Впродовж майже трьох з половиною місяців цього року на Жовківщині зафіксовано наполовину більше пожеж сухої трави, аніж за увесь 2019 рік.

Про це йдеться у №8 (144) газети “Прикордоння”.

Масові підпали сухої трави в Україні відбуваються навесні та восени впродовж останніх кількох років.

Як повідомив у коментарі «Прикордонню» начальник пожежно-рятувальної частини Жовкви Іван Гембальський, з 1 січня до 11 квітня цього року у Жовківському районі зафіксовано 116 пожеж горіння сухої трави, 10 пожеж торфу, 3 пожежі самосіву та 1 пожежа підстилки у лісі. До прикладу, за 12 місяців 2019 року у районі зафіксовано 71 пожежа сухої трави та 11 пожеж торфу.

– Екологи Жовківського району склали 21 протокол про навмисний підпал сухої трави, чагарників, сухостою, – розповів Іван Гембальський. – Підпали люди пояснюють тим, що зробили це ненавмисно, мовляв, кинули недопалок тощо.

За словами рятівника, більшість з людей, яких спіймали під час підпалювання сухої трави, є похилого віку.

– Такі громадяни не розуміють наслідків своїх дій. Вони думають, що, підпалюючи траву, роблять краще для ґрунту, що це буде добривом для землі і вони зможуть випасати на ній свою худобу, – додав Іван Гембальський.

Спалювання сухої трави мають не лише негативні наслідки для екосистеми, а й додають роботи для рятувальників. Впродовж березня, до прикладу, два пожежні автомобілі у Жовкві та Раві-Руській виїздили 300 літрів бензину і 1 тонну 186 літрів дизельного палива, у той час як в середньому, за словами пожежників, у інші місяці витрачають по 200 літрів на кожен вид палива.

Найчастіше суху траву громадяни підпалюють біля доріг, у межах населених пунктів, на власних паях.

– Вони не хочуть скошувати трави, прибирати її. Також великі пожежі трапляються на відкритій території, особливо у селах Гряді, Ситихові, Великому Дорошеві, на території Липницької сільської ради, а також біля залізничних колій, – розповів Іван Гембальський.

Підпали сухостою мають також і фатальні наслідки як для самих паліїв, так і для інших людей. Так, кілька років тому на території Добросинської сільської ради 62-річний чоловік спалював суху траву, в один момент вітер змінився, він вдихнув дим, задихнувся і обгорів.

Схожий випадок трапився у Шабельні, де чоловік спалював стерню, надихався диму, йому стало погано і зупинилось серця.

А у Деревні цього року у чоловіка, який пішов до церкви, за час відсутності згоріла дерев’яна хата, яка стояла у полі. Горіла суха трава, загороди подвір’я не було, увесь будинок згорів і від нього залишився лише комин (на фото).

– Підпалів сухої трави особливо багато стало в останні п’ять років, – зазначив Іван Гембальський. – Це можна пояснити, зокрема, тим, що щоразу збільшується кількість землі, яку не обробляють, адже люди все менше утримують домашніх тварин, а відтак і менше випасають худобу.

Боротися з паліями сухої трави дотепер було малоефеективно а то й взагалі неефективно, адже якщо їх й штрафували, то суми коливались від кількох десятків до кількох сотень гривень. Втім, 13 квітня Верховна

Рада підтримала законопроєкт, який посилює відповідальність за спалювання сухої рослинності в екосистемах України, – повідомило Інтернет-видання «Українська правда».

Так, зокрема, збільшили розміри штрафів за забруднення атмосферного повітря з 100 – 200 до 1800 – 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 30 600 грн до 61 200 грн.

За знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу навколо населених пунктів, вздовж залізниць відтепер каратимуть штрафами від 5400 – 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 91 800 до 153 тис. грн.

Розмір штрафів за порушення вимог пожежної безпеки в лісах збільшили з 5 – 50 до 90 – 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1530 грн до 15 300 грн).

За самовільне випалювання рослинності або її залишків штрафи збільшили з 10 – 70 до 180 – 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 21 420 грн).

За самовільне випалювання рослинності або її залишків в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду штрафи збільшили з 20 – 100 до 360 – 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 6120 грн до 30 600 грн).

Андрій Бучко

Comments

comments