Жовква як піонер електронного врядування району

Новообраний Президент України одним із перших завдань нової влади оголосив про те, що держава стане доступною у смартфонах. Так, до 2024 року влада прагне перевести 90% всіх державних послуг в режим онлайн, втричі зменшивши кількість взаємодії громадян і бізнесу з владою та досягнувши нульового рівня корупції у цій сфері. «Прикордоння» оглянуло і проаналізувало, наскільки розвинутим є електронне врядування на Жовківщині.

У Жовківському районі існує 41 місцева рада: 3 – міських, 2 – селищних (зокрема і 1 ОТГ) та 36 сільських. У Всесвітній мережі усі (!) вони мають власні веб-сайти. Однак з них лише 9 мають більш-менш якесь інформаційне наповнення (новини, рішення сесій, виконкомів, розпоряджень голів тощо). З цих 9 сайтів місцевих рад лише у 3 є ознаки електронного врядування: Магерівської селищної, Дублянської та Жовківської міських рад. На всіх трьох є можливість створювати і голосувати за електронні петиції, однак на перших двох на момент підготовки матеріалу, відповідно до інформації на їхніх сайтах, не було створено жодної. Тому попри, функціональну можливість, електронне врядування у цих радах закінчується на самому початку.

Іншою є ситуація у Жовківській міській раді. За останні два роки тут до її сайту «прив’язали» три платформи електронного врядування. Найперше у 2017 році Жовківська міська рада долучилась до платформи «Громадський бюджет». Його впровадив Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень у рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи впровадження» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Два роки тому Жовква разом з Яворовом стали двома містами районного значення Львівщини, де було втілено таку ініціативу.

– Доєднавшись до такої ініціативи ми хотіли залучити жовківчан до управління містом, – розповів міський голова Жовкви Петро Вихопень. – Ми хочемо змінити радянську ментальність людей. Міська влада готова впроваджувати різні їхні ініціативи, але для цього нам від громадян потрібна допомога, – підкресли мер Петро Вихопень.

Допомога від людей полягає у тому, що саме вони займаються розробленням тих проетків, які б хотіли бути втілені у Жовкві, займаються їхньою популяризацією серед інших мешканців, залучаються їхньою підтримкою. Голосування за проекти, які, до слова, втілюють виключно за кошти міського бюджету, відбувається як в електронній формі через сайт міської ради, так і у паперовому варіанті. Однак перший спосіб є найбільш зручним, хоча і потребує наявності банківського ключа.

«Громадський бюджет» є найпопулярнішою формою електронного врядування у Жовкві. Так, участь у останньому голосуванні взяв 2361 жовківчанин з понад 13 тисяч населення Жовкви. За 2 роки його існування вже було проведено 3 цикли з відбору проектів, під час яких загалом було подано 38 заявок, з яких переможцями стало 11 проектів на суму 1 млн. грн. У межах «Громадського бюджету» завдяки голосуванню місцевих мешканців у місті облаштували зону відпочинку на території центру дитячої та юнацької творчості, кілька дитячих та спортивних майданчиків, облагороджено прибудинкову територію у центрі міста, реконструйовано спортивний стадіон.

– Завдяки проекту біля нас майданчик відновили, – поділилась враженнями у соціальній мережі жовківчанка Романа Серкіз.

– Це правильно, коли громада сама вирішує що треба зробити для свого міста і навіть якщо прийдеться помогти фінансово, – додав інший мешканець Жовкви Роман Журавецький.

Другою за популярністю платформою електронного врядування у Жовкві є сервіс «Відкрите місто». За його допомогою місцеві мешканці інформують місцеву влади та відповідні служби про проблеми, які є у місті.

– Цю платформу ми змогли запустити завдяки вступу у Асоціацію відкритих міст, які надали нам підтримку, – розповів міський голова Петро Вихопень. – Ми побачили як це працює у Дрогобичі і вирішили, що було б непогано, якби це запрацювало і у нас.

За майже рік роботи цього сервісу на сайті Жовківської міської ради жовківчани повідомили про 8 проблем, з яких 2 було вирішено, 2 перебувають у процесі вирішення, 1 – не в компетенції міської влади і 3 наразі без розгляду. Серед таких електронних звернень жовківчан є, зокрема, інформація про пошкоджений люк, несправний ліхтар, пошкоджений дорожній знак, необхідність грейдерування вулиці тощо. Звернення підкріплюють відповідними фотографіями.

– Система перенаправляє звернення до відповідного фахівця чи службу. Вже там займаються її безпосереднім розглядом та, якщо її вирішення є в компетенції міської ради чи комунальних служб, роблять це, – розповів адміністратор сайту Жовківської міської ради Андрій Дворніков.

Втім, як зізнаються у міській раді, у перші місяці існування платформи з боку працівників комунальних служб не було повного розуміння того, як потрібно реагувати на такі звернення, а чекали на відповіді вказівки від міської влади. Однак згодом ситуація виправилась і зі зверненням працюють напряму вже ті спеціалісти, яких вони стосуються.

На відміну від Магерівської селищної та Дублянської міської рад, у Жовківській система реєстрації і голосування електронних петицій працює. Сайт міської ради під’єднаний до Єдиної системи місцевих петицій. Для Жовкви вона запрацювала у березні цього року. За цей час до Жовківської міської ради було зареєстровано 4 петиції – дві у сфері благоустрою та будівництва, одну – освіти, одну – щодо децентралізації. Збір підписів за перші дві триває, а за інші вже закінчився. Так, з останніх одна на сесії міської ради не була підтримана («Про створення Публічного просторі на базі нежитлових комунальних приміщень на площі Вічевій, 4-5) а інша – навпаки («Ініціювання громадського обговорення з питань добровільного об’єднання Жовківської територіальної громади»).

У майбутньому у планах міської влади розробити спеціальний мобільний додаток, який би дозволяв жовківчанам швидше користуватися вже запущеними і новини платформами електронного врядування і відслідковувати життя міста  у реальному часі відслідковувати як їх вирішують.

Андрій Бучко

Comments

comments