Як знищують державні аптеки
Наша розповідь бере свій початок не в кабінетах державних можновладців столичного рівня, а в декількох містечках, що на Жовківщині, сліди якої обриваються у місті Львові.
Тоді, коли наша держава бореться за своє існування та незалежність від зовнішніх і внутрішніх ворогів, коли економіка України досягла самого дна і в державі рахують кожну копійку, коли зовнішні позики прирікають майбутнє покоління на життя в фінансовому рабстві, коли наші славні воїни гинуть кожного дня, захищаючи Батьківщину і наше майбутнє, часто лише тому, що в багатьох з них не було належного захисного спорядження та зброї, у час, коли малюки розбивають свої скарбнички для пожертви зібраних копійок щоб чийсь тато, чоловік, брат врешті-решт повернулися живими додому, у нашій державі ще не зникли паразити, які грабують людей заради того, щоб набити свої кишені, які і без того вже давно повні, неправедно заробленими коштами. І немає у цих «чиновників» ні сорому, ні совісті. Читаючи кожного дня про все нові і нові скандали з приводу розкрадання держави, часто ми не помічаємо, що відбувається у нас під носом. А дарма…
Станом на 1991 рік у Львівській області було зареєстровано і функціонувало 346 комунальних аптек. Державне комунальне підприємство (ДКП) «Центральна районна аптека №60», яка розташовується за адресою м. Жовква, пл. Вічева, 4, було створено 21 березня 1997 року та тоді складалося з аптек, відкритих мало не в кожному населеному пункті Жовківського району.
У 2013 році народний часопис Жовківщини «Відродження» в статті «Чи потрібні на сьогоднішній день комунальні аптеки» б’є на сполох. Там наведено факти, за якими за 4 роки практично було втрачено більшість аптек через розкрадання приміщень, продаж тощо (№38 від 19 вересня 2013 року.
Пана Данчука Ю.А. було призначено на посаду в.о. завідувача ДКП «ЦРА №60 м. Жовква» 4 березня 2011 року. За спогадами працівників аптеки №72 в Раві-Руській, «на аптеку №72 за часів «правління» директора Данчука не виділили жодної копійки. Аптека у зимовий період опалювалась вугіллям, а як прийшов Данчук, то скінчилось і воно. Температура в зимовий період у приміщенні аптеки на рівні +7 – 8 градусів за Цельсієм вважалася нормою».
Вже з самого початку призначення Данчука Ю.А. на посаду директора ДКП у працівників цієї державної установи виникало запитання: «Чому людина, яка немає жодного відношення до ДКП, призначена на таку відповідальну посаду?». З часом емоції працівників помалу вщухли. Люди вірили у краще, у те, що людина, перейнявшись проблемами колективу, впевнено приведе ДКП до нових здобутків як на господарському, так і на фінансовому фронті. Тим паче, новий директор у вищезазначеній статті часопису «Відродження» відзначає допомогу багатьох керівників району та професійний рівень працівників ДКП:
«Я, як керівник дуже вдячний за розуміння головному лікарю ЖЦРЛ (Жовківська центральна районна лікарня, – Авт.) Ігорю Шевціву, який допомагає і відстоює наші інтереси. Також міському голові Петру Вихопню, депутатському корпусу, вони йдуть нам на зустріч.
У нас працюють фахові провізори, які вчасно і якісно дадуть пораду… Ліки закуповуємо у провідних виробників, ніколи не використовуємо препаратів, які не відповідають стандартам якості…».
Однак за короткий проміжок часу оптимізм колективу змінився усвідомленням гірких реалій: здавалось, новоспечений директор не тільки не подбав про інтереси держави і усього колективу, але й, таке враження, почав методично знищувати мережу державних аптек, не забуваючи, перш за все свої особисті інтереси.
Спочатку поповзли чутки, що мережу державних аптек хочуть за безцінь перебрати власники мережі аптек «Едельвейс». Люди були готові це сприйняти, виходячи з висновку, що в приватній мережі працівникам буде краще ніж державній системі, за яку ніхто давно вже не дбає.
Однак цим мріям на «краще майбутнє» не судилося збутися, так як мережа аптек «Едельвейс» несподівано збанкрутувала. Тоді в «чиновника» стратегія змінилася, не змінилась лише кінцева мета – погріти свої руки за кошт держави. Схема була та продовжує лишатися доволі простою. З мережі під різними приводами вилучають обігові кошти для того, щоб скласти у оточуючих враження, що аптека неприбуткова, тому її треба позбутися. І позбуваються… І не одної, а багатьох. Таким чином, аптека стає збитковою, з’являються борги.
У частині приміщень комунальних аптек на Жовківщині вже функціонують приватні аптеки. Борги ж продовжують «висіти» на державі. Схема – замаскована, навіть не йде в розріз з загальноприйнятою думкою про те, що державі мережа аптек ні до чого. І час відповідний. Тоді, коли в країні об’єкти нерухомості не продаються, чиновники, які орудують в цих корупційних схемах, виглядають героями – все стоїть, а ми допомагаємо державі та людям.
Все би то нічого, але після реалізованих приміщень борги перед працівниками по виплаті заробітної плати зростають, перед фіскальними органами продовжують лишатися невиплаченими роками. І виглядає на те, що нікому до цього немає справи.
У Жовківському РВ УМВСУ у Львівській області кримінальне провадження за фактом невиплати заробітної плати, розслідування триває з 22 грудня 2014 р. На момент подачі заяви працівників до Жовківського райвідділу заборгованість перед працівниками аптеки №72 становила 9 місяців, а саме: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, березень, листопад 2014 року. Станом на травень 2015 року заборгованість перед працівниками аптеки №72 по виплаті заробітної плати становить 14 місяців.
Інспекція з праці Львівської області, яка проводила перевірку, підтвердила наявність порушень чинного законодавства, які директор допустив при виконанні службових обов’язків. Однак, таке враження, все, що зазначений посадовець має на меті, – це закриття найближчим часом двох останніх комунальних аптек та передачу їх приміщень за штучно створені борги.
На всі питання колективу про подальшу долю аптек, робочих місць, заборгованості з виплати заробітної плати працівникам директор одразу переходить до погроз: «Я вас усіх звільню», «Ви в мене будете всі притягнуті до кримінальної відповідальності».
Виплату заробітної плати, яку підприємство заборгувало своїм працівникам, проводять за рахунок обігових коштів. Цим вбивається одразу два зайці – розрахунки по заборгованій заробітній платі, оскільки по цьому факту проводиться досудове слідство, та створюється враження про те, що аптеки неприбуткові та підлягають реалізації. За штучно створені борги.
Колектив комунальної аптеки №72 неодноразово звертався до Управління майном спільної власності при Львівській обласній раді з проханням навести порядок з горе-керівником. В один момент в кінці тунелю зажевріла надія – пішли чутки про те, що п. Данчука нарешті таки звільнятимуть із займаної посади за порушення законів. Надія померла коли п. Данчук прийшов на передачу майна з ультиматумом, тримаючи в одній руці непідписаний наказ про призначення на посаду директора ДКП іншого працівника з числа теперішніх працівників філії, а в другій руці – Акт прийому/передачі майна з вписаним туди автомобілем, якого він не міг ні передати, ні пояснити, де зазначений транспортний засіб в даний час перебуває, ліками з протермінованим строком придатності для вживання на суму близько 12 тис. грн. Коли працівники відмовились підписувати ці, на їхню думку, злочинні папери, на їхню адресу посипались погрози не лише зі сторони Данчука, але й від керівництва Управління майном спільної власності при Львівській обласній раді.
Не говорячи вже про те, що сама аптека №72, яка розміщена в Раві-Руській по вул. Львівській, 5 та є філією ДКП «Центральна районна аптека №60», нараховує близько ста років. Це місце відвідують іноземні туристи, які неодноразово висловлювали своє здивування чому нікому з керівників не припало на думку зробити на базі аптеки музей, який би залюбки відвідували українські та закордонні туристи. Але нікого такі «дрібниці» не цікавлять. Цікавлять, видається, лише власні інтереси.
Відтак, що на рівні Жовківщини, що на державному змінились актори, а суть залишається все та ж – як грабували нашу Україну так звані «термінатори», так і продовжують грабувати. Так і хочеться вибачитися перед Небесною сотнею. Бо прикро за нашу державу.
P.S. Редакція «Прикордоння» нагадує про право кожної зі сторін, які були згадані у публікації, на висловлення своєї точки зору щодо описаної проблеми на шпальтах газети задля об’єктивного її висвітлення. Нагадуємо, що позиція редакції може не збігатися з думкою авторів публікацій.
