«Одна пара одружувалась і розлучалась по два рази»

Поділитись

18 грудня в Україні відзначають День працівників реєстрації актів цивільного стану. З цієї нагоди ми поспілкувались з керівником Жовківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області Іриною Мельник.

– Ірино Петрівно, чим теперішній ДРАЦС відрізняється від колишнього ЗАГСу?

– Крім назви, основні функції та головні не змінились. У Жовківському відділі, як і у всій Україні, відбувається державна реєстрація народження, одруження, розлучення і смерті, зміни імені (прізвища, власного імені). Тобто, кожна людина бодай раз у житті з цього приводу до нас обов’язково повинна завітати.

Сучасний ДРАЦС – це установа, у якій можна швидко і без проблем отримати із будь-якого відділу в Україні свідоцтво (один робочий день) або витяг із державного реєстру, зареєструвати народження та місце проживання дитини безпосередньо в пологовому відділенні, можна проставити апостиль на документах, зрештою подати заяву на державну реєстрацію шлюбу або розірвання шлюбу он-лайн, отримати консультацію, записатися на прийом до відділу з певних питань також можна он-лайн.

– Яка структура ДРАЦСу у районі?

– Реєстрацію актів цивільного стану на Жовківщині проводять 40 місцевих рад: 2 міські, 2 селищні та 36 сільських. Однак оформити розлучення, змінити прізвище можливо лише у нашому відділі.

– Як виглядає відділ ДРАЦС у Жовківщині?

– Тут у нас працює четверто працівників – начальник і три спеціалісти. У нас, мабуть, найбільший відділ, у якому опрацьовуємо та зберігаємо безліч заяв, документів. Наші працівники до роботи ставляться дуже скрупульозно.

У нас дуже гарний «Зал урочистих подій», у якому нещодавно було проведено ремонт. Тому молодята можуть бути спокійними щодо атмосфери, у якій можуть вступити у шлюб.
Крім того, маємо два кабінети, а також архів.

– Які послуги ще надаєте?

– Крім державної реєстрації актів цивільного стану, завдяки дії пілотного проекту Міністерства юстиції у відділі стало можливим проставити апостиль на свідоцтвах та нотаріальних документах. Він засвідчує дійсність підписів, статусу осіб, печаток, підтверджує їх на офіційних документах і робить їх чинними в усіх країнах.

– Як виглядає церемонія шлюбу у Жовківському відділі ДРАЦСу?

– Маємо повний і скорочений обряд. Як правило, вибирають повний. Він коштує 675 грн., а скорочений – 345 грн.

Повний обряд триває до 30 хвилин. Під марш Мендельсона молодята стають на «Рушничок щастя», вдягають обручки, укладають актовий запис, кланяються батькам. Все так, як знаємо, нічого особливого.

– Чи можна у Жовкві чи районі укласти шлюб впродовж доби?

– Ні, хоча в Україні діє пілотний проєкт. Шлюб за добу можна укласти у Львові та Трускавці.

– Що можна у Жовківському районі отримати через інтернет?

– Подати заяву на реєстрацію заяву на державну реєстрацію шлюбу, сплатити мито, послуги відділу, записатись на прийом.

– Чи часто трапляється, що люди, які подали заяву на укладання шлюбу, передумують?

– Як для укладання шлюбу, так і для його розірвання необхідний термін у один місяць після подання відповідних заяв. Якщо люди прийшли подали документи на реєстрацію шлюбу, то, як правило, вони тверді у своїх намірах і його не скасовують, хіба що, трапляється, можуть перенести з певних причин на дещо пізніший термін: хвороби, справ, відрядження тощо.

Щодо розлучень, то тут термін в один місяць нерідко є тим періодом, впродовж якого думку подружжя може змінити. Адже нерідко трапляється, що заяву на розірвання шлюбу вони подали з опалу, під впливом емоцій, образ, в силу свого молодого віку, не обдумавши все дуже добре. Тоді вони відкликають заяву на розірвання шлюбу.

– Траплялись випадки, коли молодята уклали шлюб, а потім, через незначний час, вирішили розлучитись?

– Звичайно. Була дуже гарна молода пара, яка одружилась у виконавчому комітеті. Подали заяву, через місяць розлучились, тоді прийшли подавати нову заяву на одруження, але, зрештою, вдруге розлучились.

– Як часто розривають шлюби?

– Статистика як в Україні, так і у Жовківському районі така, що кожен третій шлюб розпадається.
Буває, коли один чоловік приходить розірвати шлюб, а поруч з ними вже інша жінка, з якою він хоче вже укласти новий. Тому виходить так, що спершу він забирає документи про розлучення і тут же подає нові – на одруження.

– Наскільки складно розірвати шлюб?

– Якщо у подружжя немає неповнолітніх дітей, тоді все просто: подружжя подає до відділу заяву на розірвання шлюбу, а через місяць, у призначений час, приходять на реєстрацію розірвання шлюбу та отримують відповідне свідоцтво. Якщо ж у подружжя є неповнолітні діти, тоді розірвати шлюб можна лише у судовому порядку.

Насправді, процедура розірвання шлюбу в Україні досить проста та легка. До прикладу, у багатьох країнах Європи шлюб розривають лише через суд і весь цей процес триває від кількох місяців і може тянутися роками.

– Якщо одруження і розлучення справа добровільна, то народження дитини і смерть людини навпаки. Які терміни передбачені для того, аби здійснити відповіді реєстрації у цих випадках?

– У випадку зі смертю людини, то заяву про це необхідно подати не пізніше ніж впродовж трьох діб з дня настання смерті або виявлення тіла.

Народження дитини необхідно зареєструвати впродовж місяця. Зазначу, що дітей вже третій рік можна реєструвати у пологовому відділенні – необов’язково навідуватись у органи ДРАЦСу чи місцеві ради. Але для цього батьки мають в значитись з іменем дитини та мати із собою паспорти, свідоцтво про шлюб,

– Дуже часто у статистичній інформації можна натрапити на незвичні та рідкісні імена, якими доволі часто в останні роки батьки називають своїх дітей. Чому так?

– Батьки можуть назвати свою дитину як завгодно – тут обмежень ніяких не існує.

– А працівники ДРАЦСу можуть на це якось впливати?

– Ми можемо лише порадити назвати більш традиційним ім’ям. Пояснюємо це тим, що дитина може зіштовхнутися з труднощами, коли відвідуватиме дитсадок, школу.

У працівників ДРАЦСу є словники власних імен, у яких ми можемо перевірити чи існує якесь ім’я чи яким буде правильне його написання. Однак законодавчих обмежень щодо того, як називати дітей немає.

Бувають випадки, коли батьки назвали дитину одним іменем, а пізніше просять внести зміни до актого запису про народження та виправити на інше. Наприклад, назвали Марічкою, а пізніше, коли дитина виросла, змінили ім’я на Марія. Власне ім’я дитині можна змінити лише до 14 років.

– Інколи можна зустріти випадки, коли члени однієї сім’ї мають різні прізвища, які відрізняються однією буквою. Чому так буває і чи це є проблемою?

– Пояснення цьому є два: або так зареєстрували працівники органів РАЦСу, що зараз буває вкрай рідко, або через русифікацію. Наприклад, людина народилась у 1930-і рр. і була названа Теодором, а коли отримала документи у 1940-1950-і її чомусь записали Федором. Або, скажімо, був Іванів, а став Івановим.
Зараз до нас надходить досить велика кількість звернень від громадян, які мають проблеми саме через такі помилки. Адже через це вони не можуть, до прикладу, успадкувати майно.

– Наскільки складно людині відновити документи ДРАЦСу, якщо вони втрачені?

– У нашому архіві зберігаються документи з 1785 року. Це – метричні книги з костелів та греко-католицьких церков. Раніше їх у нас було 360 з кожного населеного пункту району, але ми їх постійно передаємо на зберігання до Центрального державного історичного архіву у Львові. Там їх обробляють для зберігання і надалі зберігають.

Однак маємо проблему із відсутністю метричних книг з магерівської зони.

А взагалі, уся інформація щодо народжень, одружень, розлучень та смертей із 1945 року є занесена у Державний реєстр актів цивільного стану, то відновити її, у випадку необхідності, не є проблемою.

Андрій Бучко, газета “Прикордоння” №23 (135) від 4 грудня 2019 року

Comments

comments