«За 3 роки відремонтували 80% доріг у Річках, Раті та Шабельні»
Річківська сільська рада – одна із найбагатших на Жовківщині. Її бюджет у минулому році склав майже 11 млн. грн. За останні роки тут у всіх трьох селах, Річках, Раті та Шабельні, відремонтували більшість доріг, встановили близько десятка дитячих майданчиків, освітили головні вулиці. Крім того, місцева влада надає субвенції багатьом установам, зокрема, закладам освіти та медицини у сусідній Раві-Руській.
Про те, звідки беруть гроші, як витрачають, що планують робити надалі «Прикордоння» розпитало у Річківського сільського голови Романа Зінька.
– Романе Володимировичу, звідки у сільської ради з населенням 3 тис. осіб стільки грошей?
– Найбільше отримуємо надходження від сплати акцизного податку, тобто з ввезення пального, продажу пального, продажу алкоголю і тютюну. У минулому році ми отримали 5 млн. 955 тис. грн. за пальне, ввезене в Україну, 1 млн. 484 тис. грн. за пальне, вироблене в Україні, а також 1 млн. 108 тис. грн. за алкоголь і тютюн, які продавали у торгових точках на території Річківської сільської ради. Ще 801 тис. грн. отримали від сплати всіх податків за землю. Ці кошти – виключно оренда за користування ними.
– Скільки продали земельних ділянок?
– За останні 4 роки – жодної. Сплата орендної плати за землю відбувається постійно, а продаж – на один раз, відтак і з надходженнями.
– 11 млн. гривень у сільському бюджеті – це багато чи мало?
– Їх достатньо для того, аби працювати.
– Проблем із сплатою податків немає?
– Коли мене вперше обрали сільським головою, одна із автозаправок, яка розташовується на нашій територія, сплачувала 1 тис. 300 грн. орендної плати на рік за землю. Дозвіл на виділення там земельної ділянки надали у Жовківській РДА. Ми пройшли «десять кіл пекла», отримали витяг з Держгеокадастру про те, що ця земля є у межах населеного пункту, тобто договір на оренду, відповідно, повинні підписувати у нас, а не у РДА. Відтак зараз ця заправка платить 60 тис. грн. орендної плати на рік. Тобто лише з однієї заправки ми збільшили надходження до нашого бюджету майже у 60 разів. Схожі ситуації були і з сплатою акцизного податку з продажу алкоголю і тютюну у торгових точках.
Також робимо переоцінку земельних ділянок, які були застарілими. В одному випадку, для прикладу, завдяки цьому змогли збільшили надходження від однієї із заправок з 20 тис. до 200 тис. грн. на рік.
Орендну плату за землю можемо регулювати від 3 до 12%. 3% встановлюємо для тих підприємств, де є виробництво, робочі місця. Заправкам встановлюємо 12%, магазинам – 7-8%.
Крім того, постійно спілкуємось з менеджерами заправок, переглядаємо договори. Зараз вони розуміють, що платили копійки, йдуть нам на зустріч, сплачують більше податків. А раніше, ще до фінансової децентралізації, ми звертались до менеджерів автозаправок аби вони надали нам інформацію про те, скільки реалізовують пального. Не всі вони хотіли таку інформацію надати. Звернення в центральні офіси відповідей не давали. Із землевпорядником ми навіть самі сиділи в автомобілі біля заправок і відслідковували скільки автомобілів заїздить туди, рахували, що, в середньому, найменше кожен з них заправляє 10 літрів і, таким чином, вираховували скільки коштів у від продажу пального можемо отримувати.
– Що було б із бюджетом Річківської сільської ради якби не було заправок?
– На території нашої ради всього розташовано 8 автозаправок. Щороку коштів від сплати акцизного податку надходить все менше і менше. Тому мусимо готуватися до того, аби не залежати виключного від цих грошей.
Раніше у нас, як і у всіх інших радах, були надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб. З 1 січня 2015 року, у межах децентралізації, його забрали, а замість нього ввели акцизний податок на паливо, алкоголь та тютюн. Це – неправильно, оскільки у тому ж 2015 році загалом у районі надходження від сплати податків з останніх склали близько 35 мільйонів, а від сплати ПДФО – 80 мільйонів. Це було зроблено для того, аби стимулювати ради створювати об’єднанні територіальні громади, яким надходження від сплати ПДФО повертають.
Від того, що у нас забрали ПДФО і дали акцизний податок ми нічого, по суті, не втратили. Кожного місяця з нашої території надходить 800 тис. грн. податку з доходів фізичних осіб, які ми не отримуємо.
Звісно, така ситуація, як у нас, є далеко не кожному іншому населеному пункті – все залежить від кількості робочих місць та населення.
– Ви сказали, що надходження до сільського бюджету від сплати акцизного податку замість ПДФО фактично не відрізнялись. Однак так вийшло, що саме з Вашим приходом до влади Річківська сільська рада почала бути «на слуху» як одна з найбагатших. Чому так?
– Раніше були дуже низькі ставки на сплату земельних податків. Наприклад, за очисні споруди Рава-Руського спиртзаводу, які розташовані на території Рати, раніше сплачували 1 тис. 100 грн. на рік, а зараз – понад 10 тис. грн. на місяць. І така ситуація була з багатьма іншими об’єктами. Так було через те, що раніше сільська рада затверджувала найменші орендні ставки за землю, а договори укладались на найменші суми. Ми це все переглянули і тому отримали такі надходження.
Ставки єдиного податку у нас – одні з найнижчих у районі, але, попри це, надходження суттєво зросли. Якщо у 2014 році надходження єдиного податку у сільський бюджет склали 131 тис. грн., то у 2018 році – 1 млн. 270 тис. грн. Через це багато підприємців зареєструвались у нас і сплачують тут податки.
Схожа ситуація і з сплатою земельних податків, які зросли у шість разів.
Забезпечити дохідну частину бюджету – це робота голови і депутатів ради. Якщо ми маємо дохідну частину, то можемо щось планувати, щось робити.
– Крім надходжень від сплати податків, чи є або заплановано додаткові, наприклад, від інвестицій?
– У нас відкрилось нове підприємство «Річкимлин». Попередній власник приміщення, де це підприємство зараз розташовується, при його продажі виставив умову, аби саме підприємство зареєстрували в Річках, аби в майбутньому, коли буде створено ОТГ, ПДФО надходив у наш бюджет.
Крім того, маємо передбачено одну земельну ділянку, площею 10 гектарів, поруч біля якої пролягає залізниця, проведена високовольтна лінія. Наразі маємо інформацією про зацікавленість інвестора у ній.
Якщо б його вдалось залучити, наш бюджет ще додатково, станом на зараз, міг би отримувати близько 1 млн. грн. надходжень.
– Які найголовніші проєкти реалізовані на території Річківської сільської ради за останні роки?
– Коли у 2014 році я вперше став сільським головою, то під сейфом у кабінеті знайшов дві розроблені проєктно-кошторисні документації на ремонт Народного дому і приміщення сільської ради у Річках. Переглянув їх, ціни були ще актуальними, і ми змогли залучити підрядника для ремонту цих приміщень.
Для себе зробив висновок: для того, щоби молодь хотіла жити в селі, залишалась тут, необхідно зробити дороги, освітлення та майданчики.
Найбільше коштів ми витратили на ремонт доріг. За останні три роки близько 80% доріг у Річках, Раті та Шабельні ми відремонтували – всі вони мають суцільний асфальт.
Наприклад, у 2018 році ми витратили 10 млн. 652 тис. 875 грн. на ремонт доріг. Тоді видатки склали 17 млн. грн. за рахунок того, що мали невикористані кошти за попередні роки.
На всіх вулицях сільської ради, крім вул. Мельники у Раті, встановили вуличне освітлення. Встановлюємо одразу світлодіодні світильники, які світять яскравіше, але споживають електроенергії менше. У 2018 р. на це спрямували близько 500 тис. грн.
Також встановили чотири дитячих майданчика у Річках, три – у Шабельні, один великий – у Раті. Крім того, у Раті та Річках є по одному тренажерному майданчику.
Крім того, виготовили генеральні плани для кожного села, змінили їхні межі, отримали можливості для нового розвитку, зокрема, для виділення земельних ділянок громадянам для будівництва індивідуальних житлових будинків.
– Чи правда, що попередній голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка пропонував, аби з бюджету Річківської сільської ради виділилии кошти на ремонт дороги Рава-Руська – Червоноград?
– Так. Ми неодноразово звертались у обласну державну адміністрацію з приводу жахливого стану дороги. На прийомі у голови ОДА Олег Синютка зазначив, що якщо сільська рада виділить якусь частину коштів, то вони шукатимуть можливості наступного фінансування. Раніше депутати Річківської сільської ради ухвалили рішення про виділення 4 млн. грн. на співфінансування ремонту дороги.
– Як відбувається співпраця з районом?
– За 4 роки Річківська сільська рада з районного бюджету не отримала жодної копійки субвенцій. Натомість лише за минулий рік ми надали їх іншим бюджетам на суму 2 млн. 86 тис. грн. Наприклад, даємо кошти школам і дитсадкам у Раві-Руській, де навчаються наші діти, пожежній службі, Рава-Руській лікарні тощо.
– Які головні проблеми на території ради?
– Низька напруга електропостачання. Від «Львівобленерго» ми змогли домогтися встановлення за їхні кошти розвантажувальної трансформаторної станції на Раті. Цю проблему вирішували протягом кількох років. Крім того, у цьому році заплановано встановити ще дві розвантажувальні станції: на Раті – для потреб мешканців вул. Мельників, та у Річках – для потреб мешканців вулиці Івана Франка, Садової і Проектної.
Також існувала проблема із неелектрифікованим кварталом індивідуальної житлової забудови у Річках. 80 земельних ділянок виділили ще у 2008 році, з того часу люди збудували будинки, але не могли оселитись у них через відсутність електропостачання, отримували електрику від дизельних генераторів. За кошти бюджету ми підвели високовольтну лінію, встановили трансформатор, люди лише під’єднались. Це була проблема не одного року, але головне було захотіти її вирішити.
– Ті результати, які є у сільській раді, виключно завдяки Вам?
– Коли мене обрали сільським головою, у сільській раді працювало четверо пенсіонерів. Розумів, що потрібно молодих людей. Чергові місцеві вибори, мобілізація, особисті причини змусили їх надалі звільнитись. На їхнє місце ми запросили молодих працівників, які, вважаю, успішно виконують свою роботу. У них – безліч ідей, інше бачення. У свою чергу, також більше не збираюсь балотуватись на посаду голови Річківської сільської ради. Все те, що хотів зробити, зробив.
– А якщо наступні вибори будуть у об’єднані територіальні громади, балотуватиметесь?
– Загадувати не буду (Сміється, – Авт.).
– Що плануєте ще реалізувати до кінця каденції?
– Плануємо будівництво дитсадка на Шабельні, за метеостанцією, але самостійно цього не зробимо, оскільки для втілення цього необхідно 30 млн. грн. Маємо надію отримати фінансування з Державного фонду регіонального розвитку і співфінансувати це у розмірі 10%.
Також у наступному році хочемо встановити систему опалення у Річківській школі, освітити вул. Мельники на Раті. Зараз у Річках триває будівництво мініфутбольного поля зі штучним покриттям та утеплення фасаду школи.
Андрій Бучко
