Як Рава-Руська та Жовква перетворюються на міста альтернативної енергетики

Поділитись

У останні роки Жовківщина переживає справжній бум з використання альтернативних джерел енергії. Тут було втілено чимало проектів, спільною метою яких є економія енергоресурсів. «Прикордоння» дізнавалось, що втілено і які плани на майбутнє у напрямку використання альтернативних джерел енергії у Жовківському районі.

Першопрохідцем у використанні альтернативних джерел енергії стала Рава-Руська. Це – чи не єдине місто у Львівській області, яке негазифіковане. Тут ще у 2014 році, у межах проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» встановили перший на Жовківщині тепловий насос у дошкільному навчальному закладі №3 «Орлятко». Його вартість тоді склала близько 1 млн. грн. Він працює за принципом зворотної холодильної машини, передаючи тепло від джерела низької температури до середовища з більш високою температурою. А у 2018 році у Раві-Руській, подібно до теплового насосу, встановили теплову помпу у корпусі для початкових класів школи №1, вартістю близько 12 тис. євро за кошти міської ради. Її суть полягає у тому, щоби холодити холодне повітря ще більше, а різницею між двома температурами і опалювати приміщення.

– Перший насос окупив себе протягом двох років. Витрати на опалення тоді скоротились на 60%. Ефект по тепловій помпі наразі склав економію 100 тис. грн. за перший опалювальний сезон. Вона працює до -27 градусів за Цельсієм, а ідеальний режим для неї – до -18 градусів морозу. Цього достатньо, оскільки при нижчій зовнішній температурі повітря навчання у закладах освіти припиняється. Встановити ж такі у лікарні невигідно, оскільки це – постійно діюча установа і там постійно перебувають пацієнти, – розповів міський голова Рави-Руської Микола Зінько.

У Раві-Руській школі №1 тепло виробляє теплова помпа. У найближчий час такі планують встановити й у інших закладах

У планах міської влади встановити ще цього року таку ж теплову помпу у дошкільному навчальному закладі №2 «Берізка», а згодом – у одному з корпусів будинку дитячої та юнацької творчості і у міській бібліотеці.
Крім того, у Раві-Руській першими на Жовківщини почали опалювати установи теплом, виробленим на відходах деревини. У тому ж 2014 році тут збудували першу таку котельню, а згодом – ще дві. Усі вони наразі обігрівають п’ять закладів освіти міста.

– Маємо надію у найближчому майбутньому під’єднати до однієї з котелень ще один корпус школи №2. Тоді проблема із опаленням вугіллями шкіл у нас зникне, – додав Микола Зінько.

Котельня у Жовкві, яка працює на відходах деревини

Досвід у опаленні відходами деревини перейняли у Жовкві. Подібні котли вже після Рави-Руської встановили у межах програми Європейського Союзу «Угода мерів – Демонстраційні проекти» у двох комунальних котельнях, який тут реалізовували у 2015 – 2019 рр. Результатом цього стало те, що близько половини користувачів централізованого теплопостачання у Жовкві отримують тепло, виробленого не на газі, а саме на відходах деревини. Відтак, за тепло вони сплачують на 10% менше, ніж ті, хто отримує його, виробленого на газі.

До слова, згаданий проект є наймасштабнішим на теренах Жовківщини. Його втілення склало 860 тис. євро, з яких 688 тис. – залучені інвестиції з Європейського Союзу. Роботи у межах проекту охопили один із мікрорайонів міста і передбачали роботи у одному з дошкільних навчальних закладів, кількох багатоквартирних комунальних будинках, на теплотрасі і у одній із комунальних котелень.

– Проект називався «Реалізація першого етапу модернізації комунальної котельні та району, що нею опалюється». У його межах ми провели, зокрема, у дитсадку №2 «Калинонька» комплексну реконструкцію з використанням енергоощадних технологій, у п’яти будинках встановили індивідуальні теплові пункти, які автоматично регулюють рівень подачі тепла у квартири, залежно від температури зовнішнього повітря, а у котельні – встановили котел, який працює на відходах деревини, – розповів міський голова Жовкви Петро Вихопень.

У межах згаданого проекту, у дитсадку, зокрема, встановлено сонячний колектор для підігріву води. Її вистачає на забезпечення тепловою водою усього дитсадка у літній період, взимку ж все залежить від кількості сонячних днів. Втім, незважаючи на підтримку Євросоюзу, реалізувати цей проект було нелегкою.

У Жовківському районі лише два дитсадки мають сонячні панелі і обидва – у Жовкві

– Однією з головних проблем, з якими ми зіштовхнулись, була відсутність відповідних фахівців для реалізації проекту такого масштабу, – додав Петро Вихопень. – Тому під час виконання робіт підрядники під контролем європейських експертів змогли самі багато чого навчитися.

Після реконструкції у дитсадку зменшилось використання енергоресурсів на 60%.

У іншому дитсадку Жовкви, №3 «Барвінок», також провели заходи з енергозбереженням із залученням альтернативних джерел енергії. Щоправда, зробили це у межах іншого європейського проекту – «Розумне енергоспоживання для добробуту громад Львівщини» стартував у 2014 році за підтримки Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні». Там, як це зробили кілька років перед цим у Раві-Руській, встановили тепловий насос, а також сонячні панелі.

Втім, у таких населених пунктах, як все та ж Рава-Руська, а також ще кілька десятків сіл навколо, де немає ні газу, ні централізованого теплопостачання, тепло отримують завдяки використанню твердопаливних котлів, якщо мова йде про індивідуальні системи опалення, чи пічок, використовуючи як сировину дрова та вугілля. Втім, в останні роки чимало місцевих мешканців переходять на опалення паливними брикетами та гранул (пелет). Їх виробляють з подрібнених відходів деревини та соломи, які пресують.

– Маємо в квартирі пічне опалення. Опалюємо паливними брикетами вже два сезони. Раніше використовували дрова. Грошей на перші потрібно менше, вони зручні, крім того, дають більше тепла, їх непотрібно заготовлювати, – розповів мешканець Рави-Руської Іван Тютюкін.

Також в останні роки чимало місцевих мешканців почали встановлювати сонячні панелі. У Раві-Руській 115 таких панелей на власному подвір’ї розмістив місцевий мешканець Микола Минжоса.

– У мене встановлені панелі, потужністю по 280 ват. Максимально вони можуть виробити 30 кіловат енергії на годину, але для цього потрібні ідеальні умови. Такого, щоби взагалі нічого не виробляло, немає. Навіть якщо хмарна погода, все одного якусь енергію вони генерують, – розповів Микола Минжоса.

У равчанина Миколи Минжоси на подвір’ї встановлено 115 сонячних панелей

За словами пана Миколи, сонячні панелі він встановив для власних потреб, а надлишок – продаватиме державі відповідно до «зеленого» тарифу. Однак скільки зароблятиме на цьому наразі не знає, бо установка працює у нього лише трохи більше місяця.

– Для мене це інвестиція. Сонячні панелі встановив для власних потреб, надлишок – продаватиму. Тому є стимул більше економити електроенергії, – додав Микола Минжоса.

За словами равчанина, поставити саму установку та сонячні панелі просто, складніше – виготовити необхідну документацію. Останнє для нього зайняло близько півроку.

– Все залежить від того, наскільки підстанція дозволяє збільшити потужність для домогосподарства, як далеко вона розташовується від будинку. Мені пощастило, бо підстанція – якраз поруч із моїм будинком, – додав пан Микола.

Перші надходження від продажу електроенергії відповідно до «зеленого» тарифу Микола Минжоса очікує в серпні.

Однак наскільки масово мешканці Рави-Руської та інших населених пунктів Жовківщини встановлюватимуть сонячні панелі – залежить від потужностей підстанцій. У багатьох населених пунктах вони можуть бути замалими.

І у Раві-Руській, і Жовкві, представники місцевої влади визнають, що за альтернативними джерелами майбутнє. Однак впроваджувати їх змушує парадоксальна ситуація: якщо у Раві-Руській це роблять тому що немає газу, то у Жовкві – якраз через те, аби повністю відмовитися від нього.

Андрій Бучко

Comments

comments