Медична реформа на Жовківщині: впровадження, виклики, переваги
З початку 2018 року в Україні розпочалась медична реформа. Першим її етапом стали зміни у первинній ланці медицині. Зокрема, українці отримали можливість обирати сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, до якого першочергово і звертатимуться пацієнти за допомогою. «Прикордоння» з’ясовувало, як відбувається впровадження медреформи у Жовківському районі.
Рецепт, запис на прийом – через Інтернет
Станом на початок травня у Жовківському районі декларації з лікарями уклали 73,5% мешканців: 81,2% – у Жовківській зоні обслуговування, 60% – Рава-Руській та 60,7% – Магерівській.
– Підписання угоди з лікарем у мене зайняло не більше 10 хвилин, однак в черзі прочекав аж 2,5 години, – розповів равчанин Ярослав Старчак.
На те, що черги до сімейних лікарів не зникли, скаржиться більшість людей. За словами медиків, вони повинні зникнути, коли запрацює система запису на прийом через Інтернет. Наприклад, у Раві-Руській така можливість повинна з’явитися з червня, на етапі закупівлі комп’ютерів вирішення цього питання триває у Жовкві.
– Великим недоліком є те, що медперсонал не має навиків у роботі на комп’ютері – це призводить до утворення великих черг, – зауважила жовківчанка Ольга Поліщак.
Навчанню медперсоналу роботи за комп’ютером займаються у всіх лікарнях. Проблемою є те, що вони ще неповністю закуплені і встановлені, – зауважили керівники лікарень.
Іншою інновацією реформи стало запровадження електронного рецепту.
– Лікарі можуть дистанційно виписувати електронні рецепти для забезпечення препаратами хворих на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, бронхіальну астму. Код рецепту надходить людині на мобільний телефон і у аптеках, які уклали спеціальний договір з НСЗУ, вони можуть придбати їх за значно нижчими цінами або ж і взагалі отримати безкоштовно у межах урядової програми «Доступні ліки», – розповіла Марія Романишин.
Невеликі труднощі, пов’язані із електронним рецептом, полягають у тому, що багато людей старшого віку погано вміють користуватись мобільним телефоном. Тому провізори у аптеках їм у цьому допомагають. Крім того, під час укладення декларацій є багато випадків, коли на один мобільний номер телефону зареєстровано кількох членів родини, тож його власник повинен також прийти у аптеку для отримання чи придбання ліків за електронним рецептом. Але, загалом, більшість про запровадження електронного рецепту відгукується добре.
Внаслідок реформи медицини зміни торкнулись і управління лікарнями – тепер замість головних лікарів їх очолюють директори. Наразі ними можуть бути медики, але вже згодом у них повинна бути ще одна освіта – управлінська, або ж лікарня матиме двох директорів – медичного та генерального, які займатимуться, відповідно, медичною роботою та управлінською. Тому вже зараз директори, які не мають управлінської освіти, змушені її здобувати.
У результаті реформи лікарі тепер повинні проходити безперервну атестацію. Якщо раніше вона відбувалась раз на 5 років, протягом яких лікар повинен був пройти певну кількість годин курсів, то тепер вони повинні постійно удосконалювати свої знання та вміння. Так, щороку лікарі повинні брати участь у різних курсах, семінарах, тренінгах, конференціях. За це вони набиратимуть бали, яких у рік повинно бути не менше 50. Якщо цього не буде, лікаря навіть можуть відсторонити.
Можливості лікарень збільшились
До минулого року усі медичні заклади Жовківщини прямо чи опосередковано підпорядковувались Жовківській центральній районній лікарні. Однак з початком медичної реформи їх реорганізували у комунальні некомерційні підприємства. Замість головних лікарів медичні установи очолили директори, а фінансування установ відбувається з державного бюджету.
– Тепер ми стали самостійними, отримали більше можливостей і волі розпоряджатися коштами, вирішувати проблеми, – розповіла директор КНП «Рава-Руська районна лікарня» Марія Романишин. Вона стала першим керівником реорганізованої установи, змінивши головного лікаря, який 14 років очолював її до цього.
– Раніше великою кількістю справ займались у Жовківській центральній районній лікарні, звідки нам часто давали чіткі вказівки у роботі. Тепер же про забезпечення спеціалістами, придбанням обладнання, ліків тощо думаємо і дбаємо ми самі, – додала Марія Романишин.
Про більшу свободу дій, самостійність у вирішенні багатьох питань розповіли і у Магерові і навіть у самій Жовківській центральній районній лікарні.
– Незважаючи на те, що раніше ми були головною управлінською лікарською установою району, зараз нам стало набагато легше, – розповів заступник директор КНП «Жовківська районна лікарня» Володимир Боровик. – До прикладу, простіше стало закуповувати обладнання, медикаменти. Якщо раніше для цього потрібно було рішення районної державної адміністрації, то тепер все залежить від нас.
Кошти на первинну ланку медичним закладам тепер надходять від Національної служби здоров’я України. Скільки грошей отримуватимуть лікарні залежить від кількості декларацій, які було укладено з її лікарями. За одного пацієнта лікарі отримують 370 грн., а за дітей і пенсіонерів – ще більше. Наприклад, щомісяця протягом першого кварталу Жовківській ЦРЛ надійшло, в середньому, 2,8 млн. грн., Рава-Руській РЛ – 1 млн., Магерівській МЛ – 230 тис. грн. (% населення, які підписали, див. вище, – Авт.). Сума надходжень постійно коригується, в залежності від кількості смертей, народжуваності та переходу людей з однієї вікової групи в іншу.
– З цих грошей найперше ми виплачуємо заробітну плату лікарям, а решту, які залишаються, спрямовуємо на розвиток – купуємо необхідне обладнання, медикаменти тощо – зазначила Марія Романишин.
Проблемою при реформуванні первинної ланки стало відсутність необхідного технічного оснащення. Тому його закуповують або за кошти самих лікарень, або місцевих чи районної рад.
– Найпотрібнішим обладнанням для наших лікарів є комп’ютери та електрокардіографи. Перші ми вже закупили, другі – придбаємо у найближчий час. Всім і одразу лікарів забезпечити не можемо, але поступово це робитимемо, – зазначив Володимир Боровик.
У Магерівській лікарні реформа первинної ланки співпала зі створенням місцевої об’єднаної територіальної громади. Сама лікарня є найменшою у районі і тут на первинній ланці працює 4 лікарі, окрім коштів від укладання декларацій, які отримує лікарня, до селищного бюджету надходить і медична субвенція. Тому зміни тут відбуваються дещо швидше.
– Наше становище за останній рік суттєво покращилось, – розповіла директор КНП «Магерівська міська лікарня» Мирослава Жигайло. – За рік оновили матеріальну базу на майже 500 тис. грн., цього року – вікна на 300 тис. грн, плануємо опалення провести. За попередні роки нічого схожого не було. Раніше майже все елементарне купували за власний кошт. Тепер же забезпечені усіма необхідними медичними препаратами, придбали нові меблі, оргтехінку замінили вікна. Крім того, у Замку триває будівництво сучасної сімейної амбулаторії, вартістю 6,6 млн. грн., для сімейного лікаря там вже отримали новий автомобіль. Завдяки створенню ОТГ отримуємо близько 4 млн. грн. на вторинну медичну допомогу
В одних селах лікарів немає, а в містах їхня зарплата сягає 19 тис. грн.
Другою проблемою реформування «первинки» стала відсутність сімейних лікарів. До прикладу, у Забір’ї лікар звільнився «за згодою сторін», у Лаврикові його теж тривалий час не було, а у Глинську та Новій Скваряві працюють лише педіатри, які не можуть реєструвати дорослих.
– Таких лікарів відправляємо на курси сімейної медицини, після проходження яких з ними зможуть укладати декларації дорослі. Однак ці курси тривають 6 місяців, тому, виходить, що на це час села фактично залишаються без медичної допомоги, – розповів Володимир Боровик.
Попри недостатню кількість сімейних лікарів, після реформування заробітні плати у них суттєво зросли. Так, лікарі отримують 10, 12, 15 і навіть 19 тис. грн. вже з відрахуванням податків, у порівнянні з 4,5 – 5 тис. грн. як це було раніше. Але усе залежить від того, скільки людей з ним уклало декларацій.
– Ми встановили надбавки для лікарів і медсестр, які виконали норму з приписання всіх пацієнтів. Наприклад, останні при ставці в 5 тис. грн. отримують зарплату близько 10 тис., – розповів Володимир Боровик.
Третьою проблемою реформи первинної ланки медицини у Жовківському районі став низький рівень укладання декларацій пацієнтів зі сімейними лікарями у окремих населених пунктах і їхнє перевиконання у інших. Особливо «страждають» від цього сімейні лікарі у селах, які розташовані поблизу міст чи більших сіл. До прикладу, у Жовківській центральній лікарні декларації з лікарями уклали 103% населення, але у сусідніх Глинській амбулаторії – 11,1%, Боянецькій – 26%, Туринківській – 45,3%. У населених пунктах, які розташовуються біля Львова, 60,8% декларацій уклали в Дублянській міській лікарні, 63,2% – Грядівській амбулаторії. У Добросинській амбулаторії декларації з лікарями уклали 131% населення, в той час як у сусідніх Бишківській – 40%, Лавриківській – 48,8%. У Рава-Руській лікарні 87,4% населення уклали декларації, але у сусідній Потелицькій амбулаторії – 38,5%, Магерівській лікарні – 60,7%.
Як розповіли керівники лікарень, це пов’язано із логістикою – часто мешканцям невеликих сіл ближче і зручніше доїхати до більшого села чи міста. Крім того, у деяких селах тривалий час не було чи немає сімейних лікарів, що змушує їх «приписуватись» до інших. Також у містах простіше та швидше здати аналізи, пройти УЗД, зробити рентген. А у селах, які розташовані біля Львова, дуже часто люди приписані і проживають, але працюють і користуються інфраструктурою саме обласного центру.
– Думаю, таке явище є тимчасовим і воно змінюватиметься в залежності від того, як буде покращуватись забезпечення усім необхідним на місцях. Люди зрозуміють, що їм простіше буде мати сімейного лікаря поруч, а не у сусідньому селі чи місті, – пояснив Володимир Боровик.
Іншою причиною малого відсотка укладання декларацій може бути рівень довіри чи недовіри до лікарів.
– Багато людей вже сприймають сімейного лікаря як такого, до кого потрібно звертатись з будь-якими проблемами зі здоров’ям. Якщо вони серйозні, то останній мав би спрямовувати пацієнтів до профільних лікарів. У майбутньому, частину коштів за їхнє лікування сімейні лікарні мали б компенсовувати лікарям вторинної ланки. Однак наразі алгоритму як це робити немає, – пояснила Марія Романишин.
Загалом, роботою сімейних лікарів люди переважно задоволені, особливо – педіатроам.
– Вважаю що стало краще. Лікар в селі і завжди на телефоні: знає членів сім’ї і завжди може швидко дати пораду, – поділився враженням Богдан Савчук.
– Педіатром задоволена на всі 100%, бо лікар хороший, і помітно, що піклується і несе відповідальність за дітей, – зазначила жовківчанка Галина Когут.
Втім, існують випадки, коли, прийшовши на прийом, сімейного лікаря немає через лікарняне, відпустку, переатестацію.
– Незрозуміло що робити, коли твій сімейний лікар відсутній, немає у вільному доступі інформації хто його заміняє. Кажуть, що тоді можна йти до того, хто є, але інший лікар може не прийняти, бо не з ним підписана декларація, – розповіла равчанка Олена Гриценко. –
– Якщо сімейний лікар відсутній через лікарняне, на курсах, у відпустці, то невідкладну допомогу надають будь-які інші лікарі. Відповідний їхній перелік публікуємо раніше. Але вони не можуть виписувати електронні рецепт, – пояснила директор КНП «Рава-Руська районна лікарня» Марія Романишин.
Невідомо куди, в результаті реформ, буде належати стоматологічна служба – первинної чи вторинної, як працюватимуть стоматологи – на державному забезпеченні, госпрозрахунку чи приватній практиці.
Своїх пацієнтів сімейні лікарі реєструють у одній із двох лікарських систем – Askep та Dr.Eleks. У них буде вноситись інформація про історію хвороби, обстеження, результати аналізів тощо. Однак вони між собою ці системи не пов’язані, тому ті сімейні лікарі, які користуються однією, не матимуть доступу до інформації про пацієнта, який був зареєстрований в іншій. Але ця проблема може виникнути лише тоді, коли люди змінять сімейного лікаря. Крім того, протягом першого року користування цими системами для лікарень була безкоштовною, а тепер стала платною.
Недоліком при реформуванні медицини, за словами керівників лікарень, є велика кількість фельдшерсько-акушерських пунктів. Кошти на їхнє утримання витрачаються значні, а обслуговують вони, як правило, незначну кількість людей. Тому у всіх лікарнях зазначили, що рано чи пізно їх будуть або об’єднувати, або ліквідовувати. Доцільніше, за їхніми словами, ці кошти акумулювати у самих лікарнях, закуповувати за них обладнання, автомобілі.
– Реформа дала змогу людям обирати тих лікарів, яким вони довіряють. Тепер останні є більш доступними, більше знають своїх пацієнтів. Люди стали більше довіряти своїм сімейним лікарям, часто навіть діляться своїми психологічними та емоційними переживаннями. Аби пацієнт був здоровий вигідно всім: самим людям, лікарям і лікарні. Для останньої чим більше здорових людей, тим більше коштів можна спрямувати на покращення власної інфраструктури, – додають у лікарнях.
Андрій Бучко
