Як живе єдина об’єднана територіальна громада Жовківщини
Збільшення бюджету у 20 разів, забезпечення усіх потреб навчальних закладів, найвищі у районі надбавки для вчителів, повне забезпечення усіма необхідними ліками, – такими є перші результати діяльності Магерівської ОТГ – першою і наразі єдиної у Жовківському районі. Два роки тому її утворили Кам’яногірська, Підліссянська, Замківська, Погариська сільські та Магерівська селищна ради із 11 населеними пунктами і 7 тис. мешканцям. «Прикордоння» з’ясовувало, як вона функціонує, що змінилось для населених пунктів, які її утворили, з якими труднощами і викликами зіштовхнулась громада та як їх долає.
Об’єднались усі дотаційні громади
– Багато хто, зокрема, і керівництво району, скептично ставились до того, що ми утворили ОТГ, не вірили у нас, адже всі наші сільські ради були дотаційними із загальним бюджетом 1,7 млн. грн., враховуючи дотації. У такій ситуації їхня діяльність зводилась до того, аби виплатити зарплату працівникам апарату, оплатити за енергоносії та закупити канцтовари. На все інше грошей не вистачало, – розповів голова Магерівської ОТГ Петро Домінік.
Перші кроки у Магерівській ОТГ робили самотужки, підтримки «зі сторони» фактичної не мали. Тому перших півроку тут займались вивченням досвіду інших об’єднаних громад, проводили з ними консультації і працювали, в основному, по-старому – так хотіли точно знати на чому «стоять», чого очікувати, на що сподіватися.
Одним з перших викликів стало скорочення працівників колишніх сільських рад. Тут ситуація вирівнялась сама собою: хтось звільнився за власним бажанням, інші – відправились на пенсію, комусь не підійшли умови роботи, у когось змінились сімейні обставини.
– Майже всіх працівників сільських рад змогли працевлаштувати. Зараз маємо сформовану команду, скорочень не плануємо, – зазначив Петро Домінік.
Троє з чотирьох в.о. старостів склали повноваження протягом першого року
Створення ОТГ позбавило необхідності її мешканцям вирішувати свої справи у районних структурах – тепер отримати більшість довідок, оформити певну документацію вони можуть «на місці». Головним у комунікації для них виконувач обов’язків старости.
– Все починається від мене. Я займаюсь веденням погосподарського обліку, видачею довідок, – розповів в.о. старости Підліссянського старостинського округу Зорян Семочко. – Також я є своєрідним інформатором для землевпорядника селищної ради. Крім того, є і членом виконкому.
Однак своїм можливості старости поки що не можуть використовувати сповна. Відповідно до законодавства, вони мали б можливість вчиняти нотаріальні дії. Але на практиці документів, які видають старости, в органах юстиції не визнають, оскільки перші не володіють гербовою печаткою. Тому документи, які її потребують, готує староста, а затверджує голова ОТГ. Втім, мешканці цього не відчувають.
Несподіванкою стало те, що протягом першого року діяльності ОТГ свої повноваження склали троє з чотирьох її виконувачів старостів – у Замку, Кам’яній Горі та Погариську. У селищній раді розповіли, що це пов’язано з особистими причинами. Недосконалість законодавства не дозволяє когось призначити на цю посаду, а лише – обрати на виборах. Однак доцільності їхнього проведення за власні кошти за рік до чергових місцевих виборів у Магерівській ОТГ не бачать. Тому замість старостів організаційні функції, без права підпису, виконують діловоди, який спеціально ввели у штат.
Бюджет збільшився у 20 разів
З 2018 року Магерівська ОТГ почала працювати відповідно до нового бюджету, який склали за новою методикою – на основі програмно-цільового методу. Крім того, Магерівська ОТГ перейшла на прямі міжбюджетні відносини з обласним і державним бюджетами.
– Перший наш бюджет склав 33,3 млн. грн., з яких власних доходів ми мали 4,5 млн., не враховуючи трансфертів, субвенцій та дотацій. На кінець року змогли перевиконати бюджет і він склав 36 млн. грн. при власних доходах 5,2 млн. грн., – розповіли у Магерівській селищній раді.
Так, бюджет ОТГ отримав освітню і медичну субвенції. Це означає, що всі кошти, які раніше були передбачені на дошкільні, загальноосвітні та медичні установи цих колишніх сільських рад, але були у розпорядженні районної ради і могли «не доходити» у повному обсязі туди, а бути спрямованими на інші території, тепер у повному обсязі надходили до бюджету Магерівської ОТГ. Влада останньої вже самостійно фінансує заробітну плату педагогічних та працівників культури, забезпечує харчування дітей у школах та дитсадках, оплачує комунальні послуги, утримує приміщення тощо. Відтак, керівництво громади шукає способи як найбільш раціонально використовувати кошти.
Також Магерівська ОТГ отримала інфраструктурну субвенцію від держави. У минулому році вона склала 1,8 млн. грн., але щороку зменшуватиметься.
– Сума цієї субвенції залежить від кількості сільського населення в ОТГ. У нас такого трохи більше як дві третини, оскільки 2 тис. осіб є мешканцями Магерова, яке є селищем, – пояснив Петро Домінік.
Проблемою для Магерівської ОТГ є відсутність значних надходжень до бюджету. Тут відзначають, що на території колишніх сільських рад багато земель сільськогосподарського призначення не були задіяними, тут немає жодної автозаправки, великих магазинів. Тим не менше, дохід у бюджет за два роки у Магерівській ОТГ змогли збільшити. Це вдалось завдяки активній роботі з підприємцями, скороченню працівників, залученню інвестицій.
– Основним аргументом для підприємців збільшити сплату податків було те, що майже всі вони надходитимуть у наш бюджет, – зазначив голова Магерівської селищної ради. За словами Петра Домініка, вигоду від чесної роботи і сплати податків підприємцям пояснювали на конкретних прикладах, які допомогли їм зрозуміти важливість сплати податків.
– Акцизний податок з продажу алкогольних і тютюнових товарів складає 5% від їхньої вартості. Ми запитували підприємців, які торгують алкогольними і тютюновими виробами, чи можуть вони продати одну пляшку горілки та 10 пачок цигарок за день. Всі погодились, що зможуть. Таким чином, виходить, що протягом місяця вони в силі продати щонайменше 30 пляшок та 300 пачок. Це означало, що вони можуть сплатити щонайменше 510 грн. акцизного податку, хоча до цього були випадки, коли сплачували 80 – 200 грн., – пояснив Петро Домінік.
Подібна ситуація була і з орендними платами за землю, приміщення, єдиного податку. Тепер щомісяця на території Магерівської ОТГ з’являється 1-2 нових підприємців – це як і ті, які працювали неофіційно, так і нові.
Непопулярним кроком для зменшення видатків з бюджету стала оптимізація ресурсів та скорочення працівників, які не входять у апарат ради.
– Ми спостерігали за діяльністю наших дошкільних навчальних закладів. До прикладу, у Магерівському дитсадку за списками налічується 108 дітей. Однак протягом півроку 70 з них жодного разу їх так і не відвідало! Це означає, що сніданки та обіди готувались на 108 дітей, а по факту їх було вдвічі а то й втричі менше. А кошти на харчування з бюджету селищна рада виділяла саме на 108 дітей. Тому ми вимушені були ліквідувати одну дошкільну групу у цьому дитсадку, а також кілька ставок вихователів та няні. Такий крок підтримали усі депутати селищної ради. У результаті, отримали щомісячну економію бюджетних коштів у межах 30 тис. грн., – розповів Петро Домінік.
У майбутньому укрупнення чекає заклади культури. За словами селищного голови, в деяких селах ліквідують бібліотеки, які зараз працюють щодня, але відвідувачів у яких немає, а замість них створять пункти видачі книг, які працюватимуть один раз на тиждень. Так планують ще скоротити видатки з бюджету.
Ще однієї проблемою, з якою зіштовхнулись у Магерівської ОТГ, була відсутність генеральних планів сіл і нормативно-грошових оцінок земель. Саме на основі цих документів органи місцевого самоврядування можуть встановлювати розміри орендних плат на землю чи продавати її дорожче, ніж якби цієї документації не було.
– Плануємо віддати в оренду понад 100 гектарів земель сільськогосподарського призначення. Очікуємо отримати по 2 тис. грн. за гектар, – розповів Петро Домінік.
Школи отримують все необхідне, зарплата вчителів зросла, у медзакладах є усі ліки
У результаті самостійної бюджетної політики у Магерівській ОТГ за підсумками 2018 року вдалось зекономити 1,2 млн. грн. власних коштів, які були спрямовані у спеціальний фонд бюджету, а також 1 млн. грн. освітньої та 1,2 млн. медичної субвенцій. Ці гроші «перейшли» вже у 2019 рік. Завдяки цьому збільшилось фінансування об’єктів соціальної інфраструктури, які тут є пріоритетом. Так, зокрема, було заміну старих вікон на енергоощадні у закладах сеоедньої освіти. У Монастироцькій школі, до прикладу, це дозволило перевести один клас, учні якого навчались у другу зміну, у інше приміщення і навчання там вже відбувається так, як у всіх закладах середньої освіти.
Крім того, у всіх школах Магерівської ОТГ було замінено старі світильники на нові з LED-лампами. Відтак, у класах та коридорах стало світліше, затишніше, а самі вони почали здаватись більшими. Також вперше за 30 років придбали нові плити для шкільних їдалень у Магерові та Замку, а за 15 років – новий комп’ютерний клас для школи у Кам’яній Горі.
За перший бюджетний рік заклади середньої освіти Магерівської ОТГ стали забезпеченими усім необхідними обладнанням для Нової української школи, більшість коштів з яких було витрачено саме з місцевого бюджету.
З об’єднанням громад і створення відділу освіти педпрацівники у школах Магерівської ОТГ отримують максимальні надбавки за престижність праці, які складають 30%. До прикладу, у закладах середньої освіти Жовківського району вони є на рівні 25 – 30%.
– Раніше, коли наші школи підпорядковувались районному відділу освіти, фінансування закладів освіти відбувалось за залишковим принципом – комусь діставалось більше, а комусь – менше коштів. Зараз же кошти та ресурси між всіма закладами освіти ми розподілямо пропорційно. Тому у початкових школах задоволені, бо отримують все те, що і школи вищих ступенів, – розповів голова Магерівського відділу освіти Василь Сипливий.
Перевагу в створенні ОТГ відчули і у медичних закладах. Там вже немає проблем із необхідними ліками, у лікарні замінили вікна, почали закуповувати нові меблі. Завдяки співфінансуванню ОТГ з’явилась можливість розпочати будівництво сучасної лікарської амбулаторії сімейної медицини і залучити додатково 6 млн. грн. коштів з державного бюджету. В користування сімейний лікар там отримає новий автомобіль, який вже передали лікарні.
Крім того, наявність значних фінансових ресурсів і вільне розпоряджанням ними дозволило передбачити співфінансування мікропроектів у межах обласного конкурсу проектів місцевого розвитку. Цього року, до прикладу, у Магерівській ОТГ переоснастять систему опалення у дитсадку села Замку, придбають музичне обладнання для школи у Кам’яній Горі, придбають і встановлять дитячий майданчик у Погариську.
Через три роки у Магерівській ОТГ хочуть обходитись без державних грошей
Не все в Магерівської ОТГ вдається втілювати так, як би хотілось. Наприклад, реалізацію багатьох робіт доводиться розтерміновувати на тривалий час в силу того, як відбуваються надходження до бюджету. Через це складається враження, що селищна влада уникає проведення тендерів.
Труднощами є й те, що поруч із Магерівською немає інших подібних ОТГ. Відтак немає можливості для муніципального партнерства, яке б передбачало, до прикладу, створення спільного Центру з надання адміністративних послуг, придбання спеціальної техніки тощо. Самостійно це робити немає ні ресурсів, ні доцільності.
У Магерівській ОТГ найперше працюють над покращенням стану об’єктів соціальної сфери. Крім того, намагаються залучити інвесторів, зокрема, в альтернативній енергетиці, деревообробній галузі та сільському господарстві. Тому через 3 роки, коли держава перестане виділяти інфраструктурну субвенцію, тут планують обходитись вже без неї.
Незважаючи на такі невеликі, але помітні, як для Магерівської ОТГ зміни, без тиску з боку вищих органів влади все ж не обходиться.
– У обласному департаменті освіти нас постійно закликають економити кошти через ліквідацію закладів, класів. Однак ми не бачимо можливості це робити. Тому найпершим своїм завданням вважаємо саме збереження тієї мережі, яка наразі є, аби забезпечити доступ дітей до освіти, – підкреслив Василь Сипливий.
Про певний тиск, пов’язаний із політичною ситуацією в державі, розповів і голова Магерівської ОТГ. Тому, незважаючи на те, що Петрові Домініку 31 рік, він повен сил та енергії, громада, яку він очолює, починає показувати перші успіхи, він не впевнений, чи знову змагатиметься за свою посаду на найближчих місцевих виборах.
– Від створення ОТГ наші населені пункті точного нічого не втратили. У рази краще не стало, але і не стало гірше. Додатково отримали інфраструктурну субвенцію, землі сільського призначення за межами населених пунктів перейшли в розпорядження сільської ради, отримали контроль над територією. Об’єднання дає додаткові можливості, відповідальність, повноваження, обов’язки, вплив, – підсумував голова Магерівської ОТГ Петро Домінік.
Андрій Бучко
Друковану версію також читайте у №9 (121) газети “Прикордоння” від 8 травня 2019 року
