До Рави-Руської можуть приєднати 37 сіл, а Жовківський район – до Львова або Червонограда

В Україні розпочалося активне обговорення адміністративно-територіальної реформи, що покликана до децентралізації та наданню більше повноважень та самостійності регіонам. Відтак, замість областей, районів та населених пунктів у державі повинні з’явитися «регіони», «повіти» та «громади» відповідно. Однак поява останніх означає зміни не лише назв, а й суттєве їх зменшення шляхом укрупнення та об’єднання. Що ж чекає на Раву-Руську та Жовківський район у випадку втілення адміністративно-територіальної реформи?

Згідно законів про децентралізацію, міста та села в Україні повинні об’єднатися в громади. Саме це, на думку експертів, повинно зробити місцеве самоврядування самодостатніми та ефективними. Відбуватися таке об’єднання повинно добровільно. 

Щоправда, у травні райони Львівщини подали до Офісу реформ Львівщини перспективні плани територіальних громад, фактично вказавши напрямок для об’єднання населених пунктам.

Так, у Жовківському районі може бути сформовано сім територіальних громад: Жовківська, Рава-Руська, Дублянська, Куликівська, Магерівська, Добросинська та Туринківська. До них увійдуть усі інші населені пункти, які розташовують неподалік центрів цих громад.

Найбільшою територіальною громадою на території Жовківщини може стати Рава-Руська. Сюди, окрім самого міста, можуть увійти також Потелич, Борове, Великі Долини, Гіркани, Гірки, Горяни, Зелена Гута, Клебани, Луг, Малі Долини, Ниви, Гута Обединська, Річки, Рата, Шабельня, Дев´ятир, Вільшанка, Капелюх, Ковалі, Лосини, Сорочі Лози, Чорнії, Липник, Голокам´янка, Дубрівка, Загір´я, Йоничі, Лужки, Луцики, Малий, Помлинів, Равське, Старе Село, Гійче, Забір´я, Синьковичі, Волиця. Загалом, Рава-Руська громада нараховуватиме 24 тис. 821 мешканця.

Другою найбільшою громадою, відповідно до перспективного плану, є Жовківська з населенням у 23 тис. 931 особу. До її складу входитимуть Жовква, Мокротин, Відродження, Копанка, Поляни, Тернів, Воля-Висоцька, Глинсько, Завади, Липники, Нова Скварява, Крехів, Козулька, Крута Долина, Папірня, Майдан, Фійна, Руда Крехівська, Сопошин, Мацошин, Стара Скварява.

Дубляни, Ситихів, Малі Підліски, Малехів, Гряда, Воля-Гамулецька, Великі Грибовичі, Малі Грибовичі, Збиранка можуть стати частиною Дублянської громади з населенням 17 тис. 985 мешканців.

Куликів об’єднуватиме Мервичі, Костеїв, Зашків, Завадів, Зарудці, Великий Дорошів, Малий Дорошів, Надичі, Гребінці, Звертів, Кошелів, Нове Село, Стронятин, Сулимів, Віднів, Зіболки, Гори, Нагірці, Великі Передпримихи, Малі Передримихи, Блищиводи, Дернівка, Чистопілля, Артасів, Смереків, Перемивки із зальною кількістю мешканців 15 тис. 837 осіб.

До складу Магерівської громади, яка нараховуватиме 9 тис. 355 мешканців, увійдуть Магерів, Замок, Монастирок, Кам´яна Гора, Підлісся, Зубейки, Думичі, Погарисько, Думичі, Лавриків, Окопи, Віхті-Дахи, Бабії, Панчишини, Кіпті, Мавдрики, Городжів.

Добросинська громада може об’єднати Добросин, Пили, Піддеревенку, Качмарі, Зарище, Кунин, Бір Кунинський, Гринчуки, Хитрейки, Цитулю, Бишків, Боброїди, Пирятин, Миляво, Кулиничі, Лущики, Бучми, Нову Кам´янку. Її населення, у такому випадку, складатиме 7 тис. 283 особи.

Доволі дивно у переліку центрів громад бачити Туринку, яка може об’єднати також Оплітну, Руду, В´язову, Сарнівку, Боянець, Верини, Лісове, Підріку, Купичволю, Деревню, Куляву, Любелю, Залози, Соснину, Забрід, Казумин, Бесіди, Замочок, Борові, Кропи, Школярі, Галасі, Сороки та Діброву з населенням 10 тис. 363 особи.

Такі перспективні плани об’єднання територіальних громад, які мали б бути добровільними, але зараз виглядають, скоріше, як примусовими, існують у кожному районі Львівської області. Представники населених пунктів, які можуть об’єднатися в одну громаду, у першій половині червня провели громадські обговорення таких планів, висловити своїх зауваження та пропозиції. Щоправда, у переважній більшості громади сіл, в яких існують сільські ради, проти об’єднання з іншими, навіть незважаючи на те, що вони можуть бути повністю дотаційними. Очевидно це можна пояснити позицією керівник таких сільрад, адже для них це означатиме втрату робочого місця для себе і ще кількох працівників – секретарів, бухгалтерів та інших спеціалістів.

– У Річках і на Раті відбулися громадські слухання щодо об’єднання громад. Мешканці сказали, що хочуть і надалі залишатися окремою територіальною одиницею і не бажають приєднуватися до будь-кого, – розповів голова Річківської сільської ради Роман Зінько. – Люди вважають, що ми – самодостатня громада, маємо гроші і сенсу до когось приєднуватися чи з кимось об’єднуватися немає.

Роман Зінько додав, що до Річківської сільської ради пропозицій щодо добровільного об’єднання від інших рад наразі не надходило. У свою чергу, там також ні до кого не зверталися з такими пропозиціями.

Громада ж Волиці не визначилася щодо перспективи об’єднання з іншими.

– На громадських слуханнях односельчани мали різні думки, голова Жовківської райдержадміністрації, яка на них також перебувала, озвучила варіант про об’єднання з Гійче. Мешканці ж Волиці обговорювали можливість приєднання до Рави-Руської, однак, загалом, конкретного рішення прийнято не було, – розповіла секретар Волицької сільської ради Ганна Мазан.

У Потеличі ж не проти приєднання Дев’ятира, щоправда, лише у випадку збереження Потелицької сільської ради.

– Громада Потелича не проти об’єднання з Дев’ятирем, якщо мешканці останнього погодяться, але лише у випадку збереження Потелицької сільської ради, – зазначив голова останньої Андрій Лосянович. 

Загалом же, як розповіли голови сільських рад, у Жовківському районі майже щотижня з’являться нові варіанти об’єднання громад. Зокрема, перспективний план спершу передбачав їх 22, згодом – 17, 15, 11 та 7. 

Очільники громад зупиняються на думці, що добровільне об’єднання у такому варіанті, в якому його зараз пропонують, не матиме очікуваного ефекту. Схожа ситуація колись була у сусідній Польщі, яка, зрештою, закінчилася тим, що сейм ухвалив нову територіальну реформу і об’єднання громад було проведено примусово. Більшість сходяться на думці, що в Україні буде те ж саме. У такому випадку, як нам стало відомо, у Жовківському районі буде лише чотири громади – у Раві-Руській, Жовкві,

Магерові та Куликові, а Дубляни, Малехів та Великі Грибовичі можуть будуть включені до складу Львова.

Натомість доля районів, які наразі існують у складі адміністративно-територіального устрою України, також може змінитися. Замість них можуть бути утворені повіти, які деякі теперішні райони об’єднають, а деякі – розділять та приєднають до інших. 

Наразі існують дві моделі повітового устрою Львівщини, які розробили українські фахівці з питань місцевого самоврядування та державного управління – керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та експерт «Реанімаційного пакету реформ» Юрій Ганущак.

Так, відповідно до розробки Ігоря Коліушка, теперішню Львівську область пропонують поділити на вісім повітів з центрами у Львові, Червонограді, Городку, Самборі, Дрогобичі, Стрию, Золочеві та Бродах. У такому випадку, Жовківківський район увійде до складу Червоноградського повіту з центром у Червонограді. Сюди також увійдуть Сокальський район.

У варіанті Юрія Ганущака на Львівщині передбачено 6 повітів. Майже повністю Жовківський та Яворівський райони увійдуть до складу Львівського повіту з центром у Львові. Він також об’єднуватиме увесь теперішні Пустомитівський та Перемишлянський райони, половину – Городоцького, третину – Золочівського та Кам’янко-Бузького, невелику частину – Мостиського та Сокальського. 
Колишній міський голова Рави-Руської Ірина Верещук у 2012 році ініціювала включення до складу міської ради сусідніх сіл – Рату, Шабельню, Борове, Лужки та Загірне. Мешканці першого навіть дали згоду на це на громадських зборах, однак тоді в Україні не існувало закону про добровільне об’єднання громад. Ірина Верещук, яка написала дисертацію про впровадження адміністративно-територіальної реформи в Україні, погоджується, що у такому вигляді, в якому наразі громадам пропонують об’єднуватися, цей процес не принесе позитивного результату.

– До такого типу перспективних планів потрібна пояснювальна записка, яка б чітко відповідала на низку запитань. Наприклад, щодо фінансування органів місцевого самоврядування – хто буде покривати видатки на його утримання, на транспорті засоби для того, аби здійснювати робочі поїздки у приєднані населені пункти, на утримання додаткових працівників в апараті управління? Крім того, якщо, до прикладу, податок з доходів фізичних осіб залишиться таким, як зараз, то, у випадку об’єднання, раніше самодостатні громади змушені будуть утримувати дотаційні, – зазначила Ірина Верещук.

– На такі питання держава сьогодні відповіді не дає. Фактично, штучно приєднавши до Рави-Руської 37 сіл, користі від цього ніякої не буде. Повинна була б бути державна програма, яка допомогла б не лише фінансово, а й у наведені ладу із землею, медициною, освітою тощо. Однак наразі такої програми не помітно

На думку Ірини Верещук, об’єднання громад повинно бути як наслідок бюджетної децентралізації – чітким і прозорим, коли люди отримали кошти. Але, у жодному випадку, воно не повинно бути штучним.

Андрій Бучко, газета “Прикордоння” №7 (66) від 27 червня 2015 року

P.S. На початку липня Львівська обласна рада затвердила Проект перспективного плану створення спроможних громад області. Відповідно до нього, Жовківський район поділений на 17 громад. Детальніше – читайте у найближчому номері газети “Прикордоння”, який вийде 18 липня. Графік виходу чергових номерів газети читайте ТУТ.

 

Comments

comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *