Жовківщина могла б мати свого народного депутата, якби інші кандидати від району об’єднались?
Результати виборів народних депутатів у 122 виборчому окрузі засвідчили перемогу міського голови Яворова Павла Бакунця, якому для тріумфу вистачило перемогли лише на Яворівщині. «Прикордоння» проаналізувало, чи мали шанс на перемогу у такій ситуації представники Жовківщини, – йдеться у №15 (127) газети.
Нагадаємо, висуванців від Жовківщини кандидатами у народні депутати було восьмеро. На початку липня з’явились результати соціологічного опитування дослідницької агенції Info Sapiens щодо електоральних вподобань виборців кандидатів у народні депутати. У ньому найбільший рейтинг серед представників Жовківського району мав Роман Демчина – 6,1% серед усіх, 6,3% – серед тих, хто планує голосувати і 15,1% – серед тих, хто планує голосувати і визначився. Рейтинг Андрія Думи склав 3,3%, 3,4% та 8,1% відповідно, Миколи Зінька – 1,1%, 1,2% та 2,8%. Усі інші кандидати від Жовківщини набирали менше 1% голосів. Перше ж місце у рейтингу тоді займав Віталій Андрейко, який мав майже такий самий відсоток підтримки, як і Роман Демчина, а третє – майбутній переможець виборів Павло Бакунець, відставання якого складало близько двох відсотків.
Після оприлюднення результатів соцопитування голови місцевих рад Жовківського району ініціювали зустріч з кандидатами від Жовківщини. Вони хотіли, аби остання мала свого представника у Верховній Раді – не просто висуванця від округу, а й того, хто має до нього безпосередній стосунок. Це зрозуміло, адже як і з Демчиною, так і з Думою, які, окрім того, що є бізнесменами, у Львівській обласній раді представляють різні частини Жовківського району, у багатьох місцевих радах роками вже мали налагоджену співпрацю.
Спершу голови місцевих рад хотіли висунуту когось зі своїх представників кандидатом у народні депутати. Але згодом, на зустрічі з висуванцями від Жовківщини, запропонували усім зняти свою кандидатуру, аби не розпорошувати голоси, та підтримати когось одного з високим рейтингом. Однак цю пропозицію кандидати не підтримали.
Зважаючи на підсумкові результати виборів, найбільш реальні шанси стати «єдиним від Жовківщини» у 122 окрузі кандидатом у народні депутати мали Роман Демчина та Андрій Дума. В останні тижні перед виборами на основі згаданого соцопитування перший себе позиціонував саме як «єдиний рейтинговий кандидат від Жовківського району». Попри це, 52,3% виборців серед усіх та 54,3% серед тих, хто планує голосувати, на початок липня ще не визначились з тим, кого підтримають. Тому часу схилити їх на свій бік мали навіть ті, кого не вважали фаворитом. Тим не менше, і Демчина, і Дума, як показали результати виборів, показали однаковий результат, якщо не враховувати різницю у неповних 200 голосів. Саме між Андрієм Думою та Романом Демчиною точилась головна боротьба на більшості дільниць Жовківщини. Але чи міг хтось з них перемогти на виборах і стати народним депутатом від 122 округу?
Андрій Дума загалом, переміг на 37 дільницях, 26 з яких – на Жовківщині та 11 – на Яворівщині, а також на двох розділив перший результат із Віталієм Андрейком та Петром Шотом. Роман Демчина ж переміг на 43 дільницях, з яких на Яворівщині – лише на трьох.
89,3% голосів за Демчину віддали виборці Жовківщини, відповідно, 10,7% – Яворівщини, в той час як за Думу у Жовківському районі – 70,3%, а у Яворівському – 29,7%.
На перемогу Андрія Думи міг вплинути і фактор політичних партій. Незважаючи на те, що Дубляни і Малехів входять до округу, який він представляє як депутат у Львівській обласній раді, на відміну від інших населених пунктів цього округу високого результату Думі вони не забезпечили. Ймовірно, на це вплинула наближеність цих населених пунктів до Львова, де маловідомі чи невідомі представники «Голосу» та «Слуги народу» перемогли чи показали високий результат, як і від «Європейської Солідарності» і подекуди «Батьківщини» та «Свободи». Так, представник «Європейської Солідарності» Ігор Самардак на Жовківщині переміг лише на одній дільниці – в Малехові, шість із семи дільниць району, на яких найбільше голосів здобув Віталій Андрейко, розташовуються у Великих Грибовичах (спільно з Андрієм Думою), Дублянах та ще двох сусідніх селах. Результати Самардака та Шумського там також високі.
У підсумку, у цих населених пунктах висуванці партій, які пройшли у Верховну Раду, «Голосу», «Слуги народу», «Європейської Солідарності», «Батьківщини», а також «Свободи» набрали 3 тис. 513 голосів. Якщо брати до уваги результат у менших населених пунктах, але які також межують з цими, то їхня кількість буде теж дещо більшою.
Нагадаємо, програш Андрія Думи переможцю виборів у 122 окрузі склав 3 тис. 799 голосів. Звісно, не факт, що якби згадані висуванці від партій представляли менш рейтингові політичні сили чи балотувались як самовисуванці, то їхні виборці проголосували б за Думу, але виключати цього не можна, принаймні, у значній кількості.
Результат Романа Демчини на виборах теж міг бути дещо вищим, ніж у підсумку. Він, як і Павло Бакунець, цілком міг би перемогти на виборах у 122 окрузі загалом за рахунок голосів, які набрав лише у одному районі, але, у виапдку першого, у Жовківському. Причин так вважати є кілька. Першою – це суперництво з місцевими лідерами у Раві-Руській та Жовкві, які там були його головними суперникам. Так, у виборах брав участь міський голова Рави-Руської Микола Зінько. І він, і Демчина є равчанами і найбільше голосів як у місті, так і найближчих селах дістались саме їм. Микола Зінько переміг на 9 з 20 виборчих дільницях майбутньої Рава-Руської об’єднаної територіальної громади, зокрема, на всіх у Раві-Руській, ще на чотирьох він програв Романові Демчині з різницею від 1 до 21 голосу. Разом в околицях Рави-Руської і у самому місті «свободівець» набрав 2 тис. 642 голоси. Загалом же результат Миколи Зінька у окрузі склав 6 тис. 58 голосів.
У Жовкві головним суперником Романа Демчини був тимчасово безробітний самовисуванець Ігор Муравський, який також займається громадською діяльністю. Ігор Муравський переміг на 5 з 16 дільницях майбутньої Жовківської ОТГ, серед яких 4 – у Жовкві. Ще на 5 дільницях він показав другий результат. Також він набрав найбільше голосів і у Туринці. Разом на цих дільницях за Муравського проголосувало 1 тис. 857 виборців, а загальний результат його склав 2 тис. 930 голосів у окрузі.
І для Миколи Зінька, і для Ігоря Муравського одним із завдань на цих виборах, ймовірно, була спроба «прощупати» ґрунт і створити базу для своєї участі у майбутніх місцевих виборах, особливо, якщо вони відбуватимуться вже в об’єднані громади. Для першого – у Рава-Руську, для другого – у Жовківську. Загалом, обоє місцевих лідерів на «рідних» для себе дільницях набрали 4 тис. 499 голосів.
Другим фактором, через який Роман Демчина міг втратити голоси виборців, є участь у виборах самовисуванки Наталії Демчишин. У обох кандидатів – схожі прізвища, тому, ймовірно, що під час волевиявлення певна частина виборців могли переплутати їх. Так, Демчишин, яка є черговою стрілочного поста «Львівської залізниці», також відома місцева активістка у Мервичах та Куликові. Також вона неодноразово виступала на громадських слуханням у Жовкві. Однак за межі цих населених пунктів її діяльність, по суті, не поширювалась. У рідних селах Наталія Демчишин показала найвищий свій результат серед усіх дільниць – 27%, 12,06% та 7,13%, загалом набравши 268 голосів. Однак якоїсь помітної її агітації у районі чи в окрузі, на фоні інших кандидатів, помітно не було. Як Зінько з Муравським, так і Демчишин набрала найбільше голосів на «рідних» дільницях. Проте це не завадило останній набрати загалом 1 тис. 665 голосів виборців. Це, до прикладу, більше, аніж у ще одного самовисуванця від Жовківщини Романа Ониська, чия передвиборча кампанія була дуже активною – його агітація була на багатьох білбордах, за його підтримки у Жовкві відбувся концерт тощо. Підтвердженням того, що прізвища Демчишин і Демчини у бюлетенях виборці могли переплутати, може бути і те, що у багатьох населених пунктах, де значну підтримку мав Роман Демчина, відсоток тих, хто проголосував за Наталію Демчишин, також був часто вищим, аніж у інших населених пунктах, а там, де за Демчину проголосували менше, відповідно, менше проголосувало і за Демчишин. А на деяких дільницях остання і взагалі набрала більше, ніж перший. У підсумку, поза «рідними» дільницями Наталія Демчишин набрала 1 тис. 397 голосів.
Цікаво, що ще напередодні виборчої кампанії у соціальних мережах виникла суперечка між Наталією Демчишин та Андрієм Думою. У ній перша скаржилась, що «проста людина, яка не є при владі і не бізнесмен… через брак коштів не може подати документи у ЦВК». Такий коментар вона зробила під фото, на якому були разом Андрій Дума, Роман Демчина та ще один кандидат Ігор Самардак. Також вона написала, що з ними би «залюбки позмагалась на виборах до парламенту». На це Дума пообіцяв, що разом з Демчиною та Самардаком оплатять її реєстрацію в ЦВК, а також дорогу до столиці. Цю пропозицію Наталія Демчишин у соціальній мережі прийняла. У підсумку, вона таки стала кандидатом у народні депутати.
Якщо Роман Демчина дійсно фінансово доклався до реєстрації Наталії Демчишин кандидатом у народні депутати, то він сам мимоволі міг посприяти ймовірній втраті частини голосів виборців за себе.
Нагадаємо, програш Романа Демчини переможцю виборів склав 3 тис. 618 голосів. Звісно, як і у випадку з Андрієм Думою, стверджувати, що ті майже 6 тис. голосів, які віддали виборці за Зінька і Муравського на «рідних» для останніх дільницях, а також за Демчишин поза ними, автоматично б «перетекли» до Демчини не можна, однак цілком ймовірно, що значна частина з них могла б дістатися саме останньому у випадку, якщо б ці троє кандидатів не брали б участі у виборах.
Втім, є ще третій фактор, який міг стати ключовим у тому, що кандидатам від Жовківщини не вдалось перемогти у 122 виборчому окрузі. Так, участь у голосуванні в Яворівському районі взяло на 6 тис. 216 виборців більше, аніж у Жовківському. Тому якщо там спрацював критерій «голосуємо за своїх», то навіть якщо і відбулось розпорошення голосів між кількома рейтинговими кандидатами від цього району, воно, як бачимо, не вплинуло не лише на перемогу, а й на друге місце у передвиборчій гонці для представників Яворівщини.
Загалом, усі кандидати від Жовківщини разом набрали 32 тис. 302 голоси, в той час як від Яворівщини – 45 тис. 163, а інші кандидати – 13 тис. 65.
Андрій Бучко
