«Друге коло чемпіонату буде набагато складнішим від першого»

Поділитись

Перед початком чемпіонату в одному зі своїх інтерв’ю тренер рава-руського «Локомотива» Роман Самчук наголосив, що команда потребує підсилення у всі ланки. Керівництво футбольної команди задовольнило вимоги тренера і запросило в команду низку кваліфікованих гравців. Серед них був нападник, який свого часу вже приміряв футболку різноманітних юнацьких команд з Рави-Руської, – Олег Мізерник. 

Статистика виступів Олега Мізерника у першому колі не надто вражаюча (4 голи у 7 матчах), але ті, хто побував на матчах «Локомотива», з упевненістю скажуть, що він – один з найкращих гравців не лише своєї команди, а й чемпіонату загалом. Своїм стилем гри, а саме наполегливістю, швидкістю, трудолюбством він чимось нагадує відомого українського нападника Романа Зозулю. Тож  ми вирішили познайомитись з ним ближче.

– Олеже, розкажи, будь-ласка, як ти розпочав займатись футболом?

– Як і всі діти перші ази футболу я пізнавав на шкільному подвір’ї Магерівської школи. Наша команда брала участь у загальноукраїнському дитячому футбольному турнірі «Шкіряний м’яч», один з етапів якого проходив у Жовкві. Там мене помітив тренер районної ДЮСШ Василь Романович Скіряк і запропонував займатися у своїй команді. 
Потім довелось пограти за молодіжну команду з Рави-Руської. А згодом були дорослі команди Магерова та «Стандарт» з Артасова.

– Чи одразу ти обрав амплуа нападника?

– Я завжди грав в атаці – це могло бути і на позиції крайнього півзахисника, і – нападника. А «чистого» нападника я почав грати в «Стандарті». Ну, і тепер, в «Локомотиві», також дію на вістрі атаки.

– Розкажи про свій перехід в «Локомотив». Хто був його ініціатором?

– У Раву мені запропонував перейти екс-капітан команди, мій друг, Олег Зінько. Також не останню роль у цьому переході зіграв тренер команди Роман Самчук – він запевнив мене, що я не пошкодую, одягнувши футболку «Локомотива».

– Чи одразу погодився перейти у Раву-Руську?

– Ні, хотів залишитись в Артасові – там був зібраний хороший футбольний колектив і якби ця команда не «розпалась», я би  стовідсотково там залишився. 

– А зараз не шкодуєш про прийняте рішення про перехід у «Локомотив»?

– Ні, тут мене все влаштовує – команда, тренер, вболівальники, стадіон.

– Що можеш сказати про цьогорічний «Локомотив»?

– У нас зібрався прекрасний колектив як на футбольному полі, так і поза ним. Вважаю, що з цим підбором гравців ми можемо вирішувати всі поставлені завдання. І якщо кожен з гравців буде викладатися на тренуваннях і на полі на всі сто відсотків, то все у нас вийде.

– З ким із гравців тобі найлегше взаємодіяти на футбольному полі?

– Звичайно, з Олегом Марчуком. Ми з ним грали разом в «Стандарті» і зараз, як то кажуть, розуміємо один одного з півслова.

– Яким для команди видалось перше коло цьогорічних змагань?

– Якщо дивитися в цілому, то першу частину чемпіонату ми провели добре: перше місце і впевнений вихід у наступний етап кубка є цьому беззаперечним підтвердженням. Але вона не була настільки легкою, як видалось деяким вболівальникам. Кожен матч потребував багато зусиль,  адже рівень команд в районній першості і в обласних змаганнях дуже різниться. Підтвердженням цього є матчі в Дорошові і в Грибовичах, в яких ми, здавалось би, були абсолютними фаворитами, але програли.

– До речі, що трапилось у цих матчах?

– Як на мене, то тут була банальна недооцінка суперника. У Грибовичі ми їхали з впевненістю, що три очки у нас в кишені. Те саме було з «Галичиною». Дорошів ми перед цим перемогли в кубку і були переконані, що теж зробимо і в чемпіонаті. Результати ж матчів ви знаєте самі.

– А як оціниш свою особисто гру в першому колі?

– Не мені оцінювати свою гру, нехай це роблять тренери і вболівальники. Одне можу сказати, що я не задоволений тим, що мало реалізував гольових моментів.

– Яким, на твою думку, буде друге коло для тебе і команди загалом?

– Думаю, воно буде набагато складніше від першого. Всі суперники досконало вивчили нашу манеру гри, на нас будуть налаштовуватись як на лідерів, прагнутимуть відібрати очки. Та і особисто мою гру багато захисників вивчили, тому і обіграти їх буде значно важче. Але, надіюсь, нам вдасться втримати лідируючу позицію в чемпіонаті. Ну, і, звичайно, ми хочемо покласти золоті медалі чемпіонату в кубок.

– Як вважаєш, чи є перспектива, граючи в «Локомотиві», потрапити «на олівець» до команд вищих за рангом?

– Звичайно, що є. Скаути команд часто спостерігають за гравцями, які добре себе проявляють у всіх без виключення лігах.

– Який стиль гри тобі найбільш до вподоби? Чи є в тебе улюблені гравець та команда в світовому футболі?

– Мені найбільш імпонують команди, де немає індивідуалістів, а ті, де вся команда грає, так би мовити, «всі – у напад, всі – у захист». 

– Чи є у тебе футбольна мрія?

– Так. Мрію пограти у закордонній команді. 

Ігор Брик, газета “Прикордоння” №9 (68) від 15 серпня 2015 року

 

Comments

comments